Як змінилася якість страв в житомирських школах

МОЗ нарешті змінило старі, радянські норми харчування школярів та вихованців дитячих садочків. І вже зовсім скоро дітлахам запропонують сучасне, оновлене меню, в якому буде менше солі, цукру та хліба, а м’яса, фруктів і овочів побільшає. Також передбачено зменшення споживання насичених жирів тваринного походження та заборонено додавання підсолоджувачів, ароматизаторів і синтетичних барвників.

Як у Житомирі збираються дотримуватися таких нововведень, скільки на це буде витрачено коштів та коли норми запрацюють у навчальних, виховних та оздоровчих закладах, журналісти Times.ZT дізнались у першої заступниці директора департаменту освіти Житомирської міської ради Світлани Ковтуненко.

“Уряд зараз йде до того, щоб організувати збалансоване харчування: зменшити кількість жиру, цукру, зменшити кількість ковбас, сосисок… Ми вважаємо, що на сьогодні не потрібно приділяти увагу таким продуктам, складу яких ми не знаємо. На сьогоднішній день це вже все змінено у наших меню. Якщо ми говоримо про сіль та цукор, то це в нас уже змінено в технології. Ми вже відпрацювали це питання і на завтра готові затвердити меню для навчальних закладів з умовами цієї постанови. Єдиний момент – чотиритижневе меню, бо ми довго працювали над двотижневим. Якщо затвердять, то воно буде просто розширене по такому ж самому принципу”, – пояснила Світлана Ковтуненко.

Натомість в дошкільних закладах з формуванням збалансованого харчування набагато складніше, адже, наприклад, для дітей, які потребують дієтичного харчування через непереносимість певних продуктів, досі не розроблено жодних норм та правил:

“У дошкільних навчальних закладах у нас зараз зовсім нове меню з новими підходами і ми його затверджуємо, і працюємо з санітарною службою уже десь 3-4 місяці. У постанові (ред. №305) передбачено три дієти: №3, №5 та №7. Безглютенову дієту (№3) не внесли, тому що вона дуже складна. Наприклад, лікар записав, що не можна рис і хліб. Але, наприклад, та ж сама котлета, в якій є булка, чи тушковане м’ясо з підливою, куди теж додається мука. Є питання, які не розроблені, бо дієти розробляються і даються порядки Інститутом громадського харчування й Міністерством охорони здоров’я, тобто це навіть не Міністерством освіти розробляється. Це складний процес і над ним працюють”, – пояснила заступниця директора департаменту.

Сьогодні ж дітей, які потребують спеціального харчування, просто не приймають в садочок через те, що не можуть забезпечити харчуванням, або ж погоджуються на коротке перебування в закладі й перекладають відповідальність за здоров’я такого вихованця на його батьків.

“Роблять ще й по-іншому: спочатку приходять в садочок, а потім розповідають, що не можуть щось їсти. Тоді така дитина має бути на короткому перебуванні. Це значить, що батьки на себе беруть відповідальність за здоров’я дитини. Тобто ми можемо піти на якісь поступки, не давати хліба чи гарніра, але й в інших складниках страви є глютен. Зі школярами легше, тому що вони перебувають на першій чи на другій зміні. Ми можемо, наприклад, якщо мова йде про одноразове харчування, ці продукти вивести. А коли дитина перебуває з 8 до 18 год, то треба взяти на себе відповідальність, адже вона ж не прийде і вночі доїдатиме (ред. норму). А в постанові ніяким чином не передбачено догляд за такими дітьми”, – наголосила Світлана Ковтуненко.

Загалом на харчування дітей у 2021 році виділено 64 млн грн, з яких 32,5 млн грн – на харчування дошкільнят ( у Житомирі 13,5 тис вихованців).

Натомість більшість батьків, діти яких навчаються в Житомирських школах чи дитсадочках, про нову реформу харчування чули, але не в школі. Чи задоволені харчуванням дітей в навчальних закладах – журналісти Times.ZT дізнавались у житомирян:

“В загальному, син задоволений, але їсть не все. Зараз садочок працює в закритому режимі, тому меню мені надсилають щодня, мені подобається. Я цілком підтримую нові норми харчування, але не знаю, чи вони в нашому садочку вже працюють. У сина непереносимість лактози, тому дають окреме меню після того, як ми принесли довідку. Син перестав жалітись на животик”, – розповіла житомирянка Вероніка, син якої навчається у ВНЗ №38.

“Мій син їсть у їдальні, бо залишається у групі продовженого дня. Куди ж дітись. Меню нормальне, і по ціні влаштовує – окуповується. За ранкове харчування батьки доплачують, а на “продльонці” в нього обід та полуденок за рахунок батьків. Про нове меню, згідно нових норм, в школі ніхто нічого не говорив. Що дають, те і їмо – на вибір немає”, – поділилась мама другокласника Анастасія, син якої вчиться у ліцеї №24.

“У нас годують нормально, забрали з меню сосиски, згідно закону. У мене просто така дитина, що все їсть. Я, якщо чесно, то не знаю, що конкретно вони там їдять, але обідають в школі”, – розповіла мама вихованця школи №19 Валентина.

“Син розповів, що сьогодні на сніданок у них була консервована кукурудза, котлета та квашена капуста. А вчора – котлета, пюре та квашена капуста. Сьогодні обідали рибою, картопляним пюре, і – бінгоо, квашеною капустою!! Інколи в них бувають якісь запіканки чи булка з маслом. Мені здається, що це старий зразок харчування, тому що про новий я не знаю. В школу з собою давати нічого не можна через епідеміологічну ситуацію, тільки воду. Ні банана, ні цукерки – ніякого перекусу. У нас є хлопчик-діабетик в класі, то у нього там свій раціон і йому дозволяється їсти по потребі, і брати з собою. Сину категорично не подобається їжа. Він не любить котлети, а вчора сказав, що лизнув пюре. Мені ж не подобається, як він пахне, коли виходить з їдальні. Син їсть у школі двічі, тому що має пільги АТОвця. Тобто снідає весь клас, а на обід ходять АТОвці. Я стараюся не змушувати його їсти в школі. Якщо в мене є можливість погодувати його вдома, то він приходить і обідає вдома, а якщо після школи одразу в музичну, то прошу хоч щось з’їсти в школі. Я знаю, що Клопотенко обіцяв зробити все шикарно, смачно і сучасно, але мені здається, що це поки не про Житомир, або тільки в якійсь одній школі”, – розповіла Аня, син якої навчається у школі №12.

“Я не знаю щодо нових норм, бо ми відмовилися від харчування в шкільній їдальні. Максимум, в буфет заходить по булочку, тому що за півроку харчування в їдальні у нас “вилізли” проблеми зі шлунком і як тільки ми відмовились харчуватись, у нас все нормалізувалось. Ми не одні відмовились, у нас в класі багато таких. Тому я не знаю, як зараз харчуються інші діти, але востаннє, коли мами збирались й обговорювали, то наче були більше задоволені”, – розповіла Оксана.

“Дитина жалілася на холодні котлети та не смачні макарони. Загалом діти з першого по четвертий клас харчуються всі однаково. Там все строго з харчуванням, витриманий баланс білків, жирів та вуглеводів тощо. Тому з молодшими класами питань немає. А з п’ятого по одинадцятий клас діти, за яких платять батьки, харчуються як хочуть: можуть обирати, що їсти, тобто відбивна, салати, кілька видів гарнірів. І такий обід приблизно коштує 20-25 грн. А от діти-пільговики харчуються окремо і їм дають постійно холодне, несмачне та одноманітне. Причому міський бюджет за харчування пільговика платить 23,7 грн. Фактично, ціна та сама, тільки вибрати смачну їжу немає можливості – їдять що попало”, – розповів батько учениці школи №26.