Співробітники та клієнти фітнес-клубу в Житомирі допомагають збирати кошти для ЗСУ (ФОТО)

Увесь прибуток за день фітнес-клуб “TRX-club Pantera” перерахував на підтримку військовослужбовців. Задля цього 21 травня провели спеціальний благодійний захід із тренуваннями для усіх бажаючих, а виручені кошти відправили на придбання автівки для підрозділу ЗСУ.

Подібна ініціатива, каже власниця закладу Людмила Олексюк, у них вже була три роки тому – збирали гроші на лікування однієї з клієнток, у якої діагностували рак. Цього разу ідея належить одній з тренерів – Юлії Содатенко. Свого часу через війну вона вимушено переїхала у Житомир з Краматорська.

Інформацію про благодійний фітнес-день організатори розмістили у клубі, а також публікували пости із закликом долучатися на своїх сторінках в соцмережах. Безкоштовні тренування з 9 ранку і до 13.30 по черзі проводили п’ять тренерів, кожен за своїм напрямом: TRX-strong, Full Body Stretching, Tae Bо, Pilates, “супер попа”, а також паркур для дітей віком 8-14 років.

Після їх завершення кожен міг зробити благодійний внесок за власним бажанням. Таким чином вдалося зібрати 5850 гривень і ще 6180 переказали на картку.

“Зараз ми збираємо уже на другий “бандеромобіль”. З попереднім авто питання вирішилося дуже оперативно, купили, зробили ТО, пофарбували і вже навіть передали підрозділу розвідників. Виявляється, що розвідка з такими “бандеромобілями” робить неймовірні речі. Чотири військових з автомобілем перетворюється по енергії на роту солдат без нього. Автівки служать на передовій, тому часто потрапляють під обстріли і є постійна потреба в ремонті чи пошуку нових. Минулого разу необхідну суму вдалося зібрати буквально за кілька днів, але були проблеми з придбанням авто, бо кілька разів зривалися домовленості: знаходили необхідне, а поки доїжджали, щоб забрати, вже продавали. – говорить Людмила Олексюк. – Автомобілі купуємо за кордоном, так дешевше. У середньому вартість однієї автівки десь 130-150 тисяч гривень. Ми збираємо кошти й самостійно займаємося усіма питаннями з його покупкою. На жаль, нині багато людей зневірилися в благодійних організаціях, а тому не готові жертвувати їм кошти. І, хоч ми знаємо декілька справді чесних, але все ж вирішили самі все зробити. Є дуже багато гарних людей, які допомагають в цьому процесі. Хтось знайшов, хтось пригнав в Україну”.

Людмила разом з чоловіком Андрієм з перших днів повномасштабної війни займаються волонтерською діяльністю. Спочатку готували і передавали м’ясну тушонку бійцям у “гарячі точки”, а також постраждалим від окупації в Народичах та Чернігові. У процесі однієї з таких передач дізналися, що у військових постраждало авто під час виконання бойового завдання і терміново потрібно нове.

“З першим авто було більше випадковістю, але нам вдалося це зробити і ще навіть лишилося 21800 гривень на наступне. Тепер збір триває значно повільніше, з нових надходжень – трохи більше 14 тисяч, – продовжує Олексюк. – До речі, попереднє авто у “камуфляж” ми фарбували власними силами з нашою біговою спілкою “TigerRunClub”. Разом з ними зібрали кошти на тактичне взуття для воїнів, а знайомі купили його у Вроцлаві і переслали. З першого дня займаємося волонтерством, звичайно по своїх можливостях. Допомагали усім, що мали. Раніше віддали військовим всі каремати, що були в клубі – приблизно 70 штук, фітнес-резинки, обігрівачі. Передавали зварювальний апарат, запчастини, тобто все, що просили і що було у нас. Один із напрямів роботи – це виготовлення тушонки. Гроші на м’ясо дають друзі, колеги. Все почалося з того, що у нас попросили надіслати тушонку, а в магазині її не було, тому вирішили спробувати робити самі. Знайшли автоклав і з того часу зробили вже близько 800 банок”.

Також родина волонтерів допомагала укомплектовувати 60 військовослужбовців рюкзаками, наколінниками, розгрузками, спальниками, тактичним рукавицями, балаклавами, ліхтариками тощо.

Про мотивацію постійно щось робити для підтримки захисників Людмила Олексюк говорить просто: “Їм там важко, набагато важче, ніж нам. Ми боремось не просто за землі, за людей, ми боремось за перемогу, за свободу і за життя. Кожен може зробити свій внесок”.

Юлія Демусь