Двічі на тиждень проходять заняття у Школі жестової мови в Житомирській обласній бібліотеці для юнацтва. Приєднатися до них можуть усі бажаючі, не залежно від віку і професії. Нині тут є ті, хто вивчає жестову мову вже кілька місяців, а є й такі, що лише почали опановувати дактиль – ручну абетку (алфавіт).
«Така школа на базі нашого закладу діє з 2018 року. Перший сезон показав, що ініціатива не лише цікава, але й потрібна, тому ми вирішили працювати у цьому форматі й надалі. Люди приходять різні: хтось хоче навчитися розуміти друзів чи рідних, підтримувати з ними розмову; для когось це важливо у професійній сфері (вихователі, вчителі, психологи, лікарі, студенти) чи для загального розвитку. Також можна ознайомитися з особливостями психології та культури нечуючих людей», – розповідає директор КЗ «Обласна бібліотека для юнацтва» Житомирської облради Олена Люблянська.
Вона разом із колегами також відвідує заняття в Школі і долучається до вивчення нових тем, обговорень та виконання завдань. Координує роботу Школи співробітниця бібліотеки Надія Нужда. Відзначає, що ідея виникла після того, як у Житомирі представили унікальну виставку «Коли тиша заговорила» та проєкт «Зіркова абетка» від ГО «Відчуй». Ця експозиція покликана звернути увагу на проблему нечуючих людей і тих, хто втрачає слух, їх адаптації у суспільстві. Мова йде про більше мільйона українців.
«Бібліотека стала своєрідним майданчиком для тих, хто може навчати і тих, хто потребує цих навиків та вмінь, – каже Надія Нужда. – Ми зустрічаємося у середу о 17.00 та у неділю о 15.00. Заняття абсолютно безкоштовні. Проводить їх викладач спеціальної ЗОШ-інтернату №2 Сергій Загоруйко із 30-річним досвідом. Матеріал викладається доступно, атмосфера у нас завжди позитивна та дружня. Раді кожному учаснику. Важливо, що приєднатися можна на будь-якому етапі, щоб вивчати основи розмовної жестової мови на початковому рівні. Щоразу маємо іншу тему, а по завершенню вивчення – підсумки із засвоєним матеріалом, повторення пройденого, обмін відгуками».
Важливо, що Школа не припиняла свою роботу і в карантинний період. Заняття проводили онлайн на платформі Zoom. Комунікацію з учасниками підтримують у спільності «Школа жестової мови в юнацькій» в соцмережі, де зібрані усі анонси, фотозвіти, відеоматеріали та рекомендації по темі, а також завдання від помічників, відповіді до яких можна писати в коментарях. З грудня Школа знову відновила свою роботу на базі читального залу бібліотеки.
«Привітатися, подякувати, запитати про справи чи самопочуття, необхідність допомоги, назвати своє ім’я мовою жестів – це найпростіше, що можна вивчити, але це вже певна увага до теми інклюзії в нашому суспільстві, – продовжує Надія Нужда. – Насправді у Житомирі є багато тих, для кого мова жестів – це єдиний спосіб комунікації, але вони живуть у певному своєму середовищі. Уявіть, як їм буде приємно побачити і відчувати вашу підтримку. Ми дізналися, що навіть батьки дітей, які навчаються в спеціалізованій школі, не завжди розуміють їх, не можуть з ними спілкуватися, що говорити про тих, хто з цим не стикається у повсякденному житті. Пропоную це виправляти разом».
У цій справі дуже важлива практика. Деякі учасники Школи, які не мають такої можливості у побуті, повертаються до занять знову, аби «підтримувати форму».
Сергій Загоруйко переконує, що не менш важливо за вміння спілкуватися жестами, підкріплювати все емоціями і мімікою обличчя, а починати комунікацію – з посмішки.
Інколи той, хто знає базові елементи мови жестів, може стати «містком» між нечуючою людиною і продавцем у маркеті, працівником кав’ярні, співробітником органів влади. До слова, мовою жестів можна скористатися при оплаті покупки в одному із супермаркетів у Житомирі, де на касі працюють нечуючі люди.
текст Юлія Демусь
фото Taras Oreshnikov
Будьте першим, хто прокоментував "Спочатку посмішка: як в Житомирі працює безкоштовна Школа жестової мови (ФОТО)"