Побиття і стрілянина: на Бердичівщині у селі Половецьке свята надовго запам’ятаються підстреленому будівельнику Максиму Ярошу та працівнику правоохоронних органів Богдану Шлапаку. Останній, каже, оборонявся від самого Максима і його компанії, які начебто налаштувались «мочити ментів». Богдан застосував пневматичну зброю. Каже, щоб врятувати собі життя. Натомість підстрелений чоловік має свою версію події, від якої йому ще довго оговтуватиметься у районній лікарні. Що говорять обидві сторони про інцидент – ми запитали у них особисто.
Максиму Ярошу вже зняли катетори, на милицях він потрошки почав ходити. Розповідає: зі своїм кривдником має давній особистий конфлікт. Який саме – воліє не розповідати.
«Колись у нас був конфлікт, побилися, мене зробили винуватим. Розібрались в своїх інтересах, була заява в поліції, але розібрались між собою. 7-го числа друзі були метрів за 50 від мене коло магазину, а я чуть далі біля дискотеки. Він стояв, ми пили каву, я побачив його, свідків багато. Я підійшов поговорити, смикнув його за рукав і він вистрелив мені в ногу. Це сталось у Половецькому біля клубу. Він працівник поліції, в Києві працює. Словесно вирішення проблеми не пішло, не хотів він зі мною спілкуватися, я його смикнув за рукав, а він розвернувся і вистрелив мені в ногу без попередження. Після того я його ударив і він наніс мені ще 2 постріли. Хлопці хотіли його наздогнати і забрати пістолет, він вистрелив ще в повітря і сказав, що ще на них куль хватить. Він втік, його більше ніхто не переслідував. Друзі визвали «швидку», яка мене забрала, приїхала поліція, писали протокол, але мене вже там не було. Заяву написано, будемо далі розбиратись», – розповів нам Максим Ярош.
Не на камеру лікарі говорять: стан у чоловіка середньої важкості. Поступив той до них з вогнепальним пораненням нижньої третини стегна та лівого колінного суглобу. Оперативним шляхом гумові кулі видалили. Зараз динаміка у пацієнта позитивна, рани загоюються. Магістральні судини, нерви, кістки не ушкоджені. Глибоко пошкоджені тільки м’язи. Додому Максима випишуть не скоро, на нього ще чекає тривала реабілітація.
Телефоном поспілкувались ми і зі стрільцем. Богдан Шлапак працює в Управлінні поліції охорони та фізичної безпеки в місті Києві. На свята приїхав до тещі. З Максимом знайомий давно. Каже, аж ніяк не очікував, що доведеться від нього оборонятись зброєю.
«З Максимом Ярошем раніше у мене був конфлікт, він наніс мені важкі тілесні ушкодження – черепно-мозкову травму, що було зафіксовано, я звертався до поліції з цього приводу. На той момент я був жалісний, змилувався, не хотів, щоб його притягли до відповідальності. Після того, як він наніс мені ці тяжкі тілесні ушкодження, я його пожалів, можна сказати. Не хотів, щоб для нього настала якась відповідальність, він мене сильно просив, щоб я написав відмову. Максим мені пообіцяв, що не буде до мене якогось предвзятого відношення. Коли він був тверезий, він до мене нічого не мав. Та на підпитку, чи під час наркотичного сп’яніння – я не знаю, якого, – він мені неодноразово погрожував не тільки як громадянину, а й як працівнику поліції, ким я є на даний момент. З такими словами, що треба мочити цих «мусорів», – розповідає Богдан Шлапак.
З його слів, 7-го числа близько 10-ої години вечора він вийшов до місцевого магазину у селі Половецьке купити цигарок. Після цього стояв спілкувався зі своїми друзями.
«Я його бачив, що він в компанії своїх друзів, що вони вживають спиртне, я це бачив. Потім з їхньої компанії підійшов до мене хлопець і сказав, що зараз Максим за те, що в мене є гріхи і за те, що я мент, битиме мені пику. Я не бажав цього конфлікту і хотів максимально його уникнути. Максим Ярош підійшов зі словами «треба мочити мусорів», сказав, уходь, бо ти тут не виживеш. Я розумів, що він міг надати мені тілесних ушкоджень, бо раніше він мені їх уже завдавав. Піти я не вспів. Він, як кажуть в народі, «взяв мене на Одесу» – вдарив своєю головою, – лобною частиною в сторону верхньої губи і носа. Я втратив координацію своїх рухів. Знав, що його дії набули кримінального характеру, та всеодно хотів відійти. Але той відчув мою слабкість і махав руками далі як-то хотів нанести мені удар. У той момент я перебував в стані необхідної оборони, я застосував особисту травматичну зброю. Я попередив, що не варто до мене підходити, бо я буду стріляти, щоб захистити життя і здоров’я.
Мене оточила група осіб – його друзі. Я не мав виходу, мене б просто вбили. Я застосував зброю, стріляв в ліву ногу вище коліна, в м’які тканини, але це його не зупинило. Я казав, не підходьте, але їх це не зупиняло. Вистрелив ще 2 рази в ту ж ногу, аби втекти від них. Після цього він впав, але друзі переслідували мене далі. Я подзвонив на 102, бо погрози моєму життю були реальними», – розповідає далі свою версію Богдан Шлапак.
Наразі справу передано для з’ясування усіх обставин у Державне Бюро Розслідувань, поліція не коментує нічого. Богдан Шлапак каже: буде клопотати про притягнення до відповідальності Максима Яроша не тільки за ст. 125 – нанесення легких тілесних ушкоджень, а й за ст. 345 ККУ – погроза чи нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронних органів.
Зі слів Максима Яроша, він теж сподівається на справедливе і не одностороннє розслідування. Каже, правоохоронці вже хотіли його долучити до слідчого експерименту, але поки чоловік не може ходити. Зі сторони Богдана Шлапака, говорить Максим, ніякої допомоги на лікування не отримує.
Обидвоє не підтвердили чуток про спроби будь-кого з них врегулювати конфлікт мирним шляхом.
Будьте першим, хто прокоментував "Стрілянина у селі на Бердичівщині: поліцейський проти будівельника чи навпаки? (ВІДЕО)"