Силовики Лукашенка влаштовують міні-концтабори у дворах і спортзалах (ШОК-ВІДЕО)

За чотири доби протестів у Білорусі затримали близько 7 000 людей. Сотні й тисячі будуть затримані у найближчі дні і ночі. Міліція, ОМОН та ВВ (внутрішні війська) отримали від Лукашенка повний карт-бланш на насильство. Озвірілі силовики хапають будь-кого, хто не може втекти. Людину зазвичай спочатку жорстоко б’ють гумовими кийками та ногами. Потім оглушену напівпритомну жертву тягнуть в автозак.

В останні дні ОМОН почав стріляти по автомобілях, які просто їдуть мимо. Пасажир громадського транспорту зняв на відео, як серед білого дня група силовиків трощить таксі і витягає з нього всіх, хто там був.

Часто хапають не протестувальників, а звичайних городян, які щойно вийшли з власного під’їзду у приватних справах. Як свідчать жертви, знущання та побиття не припиняються навіть у відділку міліції. Б’ють до посиніння у повному сенсі цього слова.  

Вночі у відділках та СІЗО практикують середньовічні катування. Людей тримають годинами на колінах. Позбавляють їжі і не дають води протягом доби. Катують електрошоком. Жертв, яких гамселять, примушують читати молитви.

Людей по всій країні схопили так багато, що розмістити їх усіх у відділках міліції та СІЗО фізично неможливо. Вихід знайшли швидко. Силовики почали створювати маленькі концтабори. Наприклад, у Бресті арештованих загнали у спортивний зал.

А у Мінську концтабір створили просто у дворі відділка. Причому люди тут не мають права навіть сидіти – тільки лежати.  

Обурені білоруси згадали, що приблизно такими ж методами діяв Піночет у Чилі. Після перевороту чилійська хунта створила концтабір на території футбольного стадіону.

Судячи з фактів, до придушення протестів залучили також деякі армійські частини спеціального призначення. Це викликало різко негативну реакцію – перш за все, серед людей, які служили в білоруській армії. Колишні спецназівці почали публічно рвати, палити та викидати на смітник свою уніформу. 

Події у Білорусі – які вже багато хто називає «революцією» – розвиваються дуже швидко. Почали страйкувати не лише маленькі провінційні фабрики, але й великі виробничі підприємства, які є індустріальними символами Білорусі – наприклад, БелАЗ у Жодіно або «Гродноазот». До протестів приєднуються комунальники, лікарі, залізничники та інші «бюджетники», які повністю залежать від влади і завжди вважалися опорою влади. І це вже дуже поганий сигнал для Лукашенка та компанії.   

Тарас СТРІЛЬЧИК