Мері Лін та Джон Бонд у проекті “Мандрівний університет”

Мандрівний університет або як ми руйнуємо кордони між країнами!

Три літери, єдиний зміст та тисячі сердець – це все поєднує таке просте та відоме кожному слово «Мир». Всі країни світу прагнуть до створення миру та чиїми руками розробляються міжнародні програми підтримки, благодійні акції та просвітницькі зустрічі? – Цих людей ми шанобливо називаємо «миротворцями».

18 листопада в день старту нового проекту «Мандрівний університет» в стінах Житомирського державного технологічного університету проходив прийом поважних іноземних гостей з Швейцарії. Це подружня пара миротворців: Джон Бонд – регіональний Директор для країн Східної Європи Всесвітнього руху “Ініціативи змін” та конференції в Швейцарії «Ефективне управління та людська безпека», та Мері Лін – письменниця, редактор організації Творці миру, Велика Британія. За круглий стіл обговорення було також запрошено військових, громадських діячів, представників Національної поліції, науковців, студентів та підлітків зі шкіл Житомира.

Головною ціллю організації «Ініціативи змін» є стійкий справедливий світ, в якому кожний згідно власним покликам совісті робить свій унікальний внесок. Щоб краще донести свою ідеологію до слухачів, Бонд почав свій спіч з презентації на тему історії Австралії в проміжок між 1869 та 1969 роками. Історичні події тих часів дійсно шокують. Австралійський федеральний уряд, уряд сполучених штатів разом з християнськими місіонерами згідно парламентських актів щодо відповідних територій проводили державну політику насильницького вилучення дітей австралійських аборигенів з їх сімей. Жахливі вчинки мотивувалися так званим «захистом дітей» та вірою в те, що аборигени можуть бути знищені з лиця землі через метисацію с білою нацією, що на той час активно поширювала свою колонізацію австралійськими територіями.

Суспільству було нав’язано думку, що вилучені діти отримають кращу освіту, більш люблячу сім’ю, та цивілізоване виховання в приймаючих їх білих сім’ях та державних закладах. Та реалії значно відрізнялися від високих ідеологій просвітництва: діти отримували шкільну та професійну освіту низького рівня, деякі недоотримували її взагалі, та у віці 14 років йшли на принизливу роботу прислуги; значно зросла кількість судових справ за кримінальними статтями та випадки вживання заборонених наркотичних речовин. Насильницьке вилучення дітей аборигенів назавжди розірвало родинні зв’язки, та підірвало передання культурної спадщини своєї рідної країни з покоління в покоління. В світовій історії цей період так і отримав назву «Викрадені покоління» та багатьма істориками вже визнаний, як геноцид корінного населення. Австралійський історик Роберт Манн, опираючись на доповідь Австралійського бюро статистики від 1994 року, говорить, що приблизно 250000 дітей були вилучені в період з 1910по 1970 рік. Така інтерпретація історії заперечується багатьма консерваторами, такими як колишній прем’єр-міністр Австралії Джон Говард (11 бер.1996-3 груд. 2007).

Запеклі дебати навколо «Викрадених поколінь» в Австралії отримали назву «Історичні війни». Урядовці незважаючи на масові протести, петиції, нарікання та судові позови, не визнавали факт геноциду та головне не просили вибачення в австралійського народу. Люди з різних кінців світу своїми акціями в підтримку аборигенів багато років поспіль намагалися привернути увагу до цієї історії, що не просто бентежить свідомість, а лякає своєю тотальною байдужістю влади до тисяч зруйнованих сімей.  Та в будь-яких дебатах настає кінцевий етап. Тільки в 2008 році прем’єр-міністр Австралії лейборст Кевін Радд публічно висловив офіційне вибачення влади перед народом Австралії за жахливу політику своїх попередників.

Та повертаючись в лекторій технологічного університету, ми продовжуємо розмову з Джоном Бондом вже діалогом з аудиторією. Військовослужбовці, що героїчно захищали нашу Батьківщину в зонах АТО, одразу прослідкували циклічність історії та провели паралель між пихатим урядом Австралії та реаліями України сьогодні. Громадські діячі у свою чергу замислилися- якщо країна-агресор попросить вибачення в народу України чи зможемо ми приглушити біль втрат, проковтнути криваві сльози та прийняти ці вибачення. Питання залишилися відкритими, як широко були відкриті очі в самих юних учасників зустрічі. Тому Бонд звернувся саме до них: « Ви –молоде покоління, надія нації. Зараз ви навчаєтесь, щоб бути професіоналами своєї справи та допомагати таким чином своїй Батьківщині, та, задумайтесь, ви також можете допомогти багатьом людям з інших країн світу. Але головне залишається незмінним: щоб змінити світогляд іншим – ти маєш спершу змінити на краще самого себе».

На прощання дорогими гостями було сказано ще багато таких важливих слів підтримки. В Швейцарії є люди, які небайдужі до долі нашої країни, які із захопленням дивляться в очі нашим сучасним героям України та «кіборгам» Житомирщини, та сподіваються, як і ми, на тісну та плідну співпрацю заради майбутніх поколінь у світі миру та взаєморозуміння.

Аліна СРІБНА

Спеціально для англомовного читача додаємо статтю у перекладі.

The “Traveling university” program or How we break the borders between countries!

Five letters, one meaning, and thousands of hearts – all this phrases are combined with such a simple and well-known word “Peace”. All countries in the world are seeking to create peace, but the question is: «Whose hands are developing international support programs, charity events and educational meetings?». These people are respectfully called “peacekeepers”.

On 18^th of November, on the day of the launch of the new project “Traveling University”, the reception of  foreign guests from Switzerland took place in the walls of Zhytomyr State Technological University. It was a married couple of peacekeepers: John Bond (Regional Director for the Eastern Europe of the World Change Initiative Movement and Switzerland’s Conference on Effective Governance and Human Security, and Mary Lyn (a writer, editor of the Creator of Peace, UK). There was also invited militaries, public figures, representatives of the National Police, scientists, students and teenagers from schools in Zhytomyr. to a round table discussion.

The main goal of the “Initiatives for Change” is a stable, equitable world in which everyone, according to their own conscience, makes a unique contribution  to the development of society. For a better explanation of their ideology to the audience, Bond began his speech with a presentation of the history of Australia in the period between 1869 and 1969-s. Historical events of those times are really shocking. The Australian federal government, the government of the United States, together with the Christian missionaries according to the parliamentary acts on the respective territories, conducted a state policy of forcible removing of Australian aboriginal children from their families. Those horrible acts were motivated by the so-called “child protection” and the belief that the aborigines could be destroyed from the face of the earth through the mixing with the white nation, which at that time actively disseminated its colonization by Australian territories.

The society was forced to think that children, who were taken away, would receive a better education, a loving family, and a civilized education in their foster families and public institutions. Reality strongly differed from the high ideologies of education: the children received low-level school and vocational education, some of them hadn’t get education at all, and at the age of 14, they went to the humiliating work of the servants; the number of criminal cases and the use of illicit drugs has increased significantly. The forced abduction of aboriginal children  had caused severing family ties for ever, and undermined the transfer of the cultural heritage of their Motherland from generation to generation. In world history, this period was also called “Stolen Generations” and many historians have already been recognized those event as genocide of indigenous people. Australian historian Robert Mann, referring to a report from the Australian Bureau of Statistics of 1994, said that about 250,000 children were removed from 1910 to 1970. This period of history was denied by many conservatives, such as former Prime Minister of Australia John Howard (March 11, 1996-3, 2007).

The fierce debate around the topic of “Stolen Generations” in Australia was called “Historical Wars.” Government officials, despite mass protests, petitions, complaints and litigation, did not recognize the fact of genocide and, what’s the most important, did not apologize to the Australian people. People from the different parts of the world, with their actions tried to support the Aborigines, they drew attention to this story for many years. The story is not only confusing the mind, but also shocking by indifference of government to the thousands of destroyed families. But any debate comes to a final stage. Only in 2008 Australian Prime Minister Leiborst Kevin Rudd publicly expressed his apologies to the people of Australia for the terrible decision of their predecessors.

But returning to the lecture hall of the Technological University, we continue to talk with John Bond in a form of a dialogue with an audience. The servicemens, who heroically defended our homeland in the AT areas, immediately followed the cyclical view of history and held a parallel between the haughty of the Australian Government and the realities of Ukraine today. Public figures in their turn wondered if an aggressor-country would apologize to the people of Ukraine whether we can mitigate the loss of pain, swallow bloody tears and accept these apologies or to say our strongly “no”. The questions remained open, as the youngest participants of the meeting were widely open their eyes. Therefore Bond turned to them: “You are the young generation, the hope of a nation. Now you are learning to be professionals of your business and thus you’ll help your Motherland, and, just think for a second, you can also help many people from other countries of the world. But the main thing remains unchanged: to change the world out to others – you must first change for the better yourself. “

Saying goodbye to the dear guests, we had heard a lot such an important supporting words from them. In Switzerland, there are people who are not indifferent to the fate of our country, who look at our modern heroes of Ukraine and the “cyborgs” of Zhytomyr region with enthusiasm, and hope. They are ready to work with us for the living of future generations in the world of peace and mutual understanding.

Alina SRIBNA