У чому винен півень?!

Найпотаємніший світ слов’янської культури захований на самій поверхні нашого буденного життя: ми ставимо віник догори мітлою, не позичаємо гроші ввечері, не залишаємо надїдений окрайок хліба, щоб силу свою не втратити, одягнену на виворіт сорочку стараємось одразу ж швиденько перевдягти, щоб не дай Боже, не бути побитим. Цей список дій незліченний і ми знаємо, що всі прикмети, звичаї і обряди прийшли до нас від наших далеких предків слов’ян. Але за кожною дією стоїть своя історія.

 Ось наприклад всі знають такий вираз «іти під вінець» і всі знають, що це означає йти до шлюбу. Але саме на Поліссі збереглося архаїчне значення цього слова. Вінець – це коло або сонце. Сонце як символ життя і продовження роду. У наших предків усе мало свою циклічність як в природі так і в житті. Коли дівчина виходила заміж, вона прощалась із своїм дівочим життям і переходила у нову категорію: жіноцтво, матері. У народному календарі останній місяць року називається також вінець, тож не дивно, що існує таке прислів’я « Прийшов вінець – року кінець»

 Дуже часто люди кажуть, що не можна в п’ятницю мити волосся, а чому і самі не знають. Тут, спадає на думку вираз «Чув дзвін, та не знаю де він» Просто в стародавні часи, за віруванням слов’ян, п’ятниця була днем богині прядіння і жіноцтва, Макоші. В цей день суворо заборонялося прясти, або робити важку роботу,вважалося, що Макош ходить під вікнами і слідкує за тим щоб усі жінки в цей день не пряли. Згодом образ цієї богині поєднався з християнською святою Параскевою-П’ятницею.

Картина © Максима Кулешова

Вважалося, що якщо жінка пряде в цей день, то Макош насилає сухоти, різні хвороби і нещастя, і будь які молитви не зупиняли богиню.Тому жінки дуже боялися гніву Матері-землі і не працювали у цей день.

 З приходом Християнства заборона на важку працю перейшла на богиню Неділю, яка також перейняла риси Макоші. В уяві людей вона була зрілою жінкою в білому одязі, без рук або з порізаним тілом. Все це від того що люди в неділю прядуть і колють її своїми веретенами. На Поліссі казали: «Бог подарував Неділі цілий день, та наказав, щоб вона сама слідкувала за тим, аби люди в цей день не працювали. На іконах досить часто можна побачити разом Параскеву-П’ятницю і Анастасію( Неділя) як символ жіноцтва і жіночої праці. За словами гуцулів, П’ятниця, це мати Неділі. Тож у свідомості жінок назавжди укорінилась заборона працювати у ці дні. І коли кажуть, що в п’ятницю не можна мити волосся, це свідчить лиш про те що хтось колись ввів у оману інших переплутавши заборони п’ятниці і понеділка. Волосся краще мити із вівторка, тому що в Понеділок найліпші починання можуть піти шкереберть. Не дарма ж кажуть понеділок день важкий!

 Майже всі, хто переступає поріг свого нового будинку стараються запустити туди першу кішку, оскільки впевнені в тому, що кішка принесе будинку щастя. Частково так, адже кішка протистоїть тутешнім духам і якщо духи будинку погані, то тварина переймає усі проблеми, хвороби і інші негаразди на себе, тим самим рятуючи своїх господарів. Але,якщо все добре і духи будинку мирні, то і тварині також ніщо не загрожує. А де вже кішка знайшла собі найкраще місце для спочинку, там і ліжко треба ставити. А якщо і сни на новому місці гарні, то і життя буде гарним. Донедавна в дім першими запускали кішку,півня і старше покоління.

У нас на Житомирщині казали: «Той повинен перший помирати, хто першим у нову хату зайде жити.» Тому старі люди йшли попереду, а молодь і діти позаду. Для нас, сучасних людей багато що здається безглуздим і моторошним, але наші дідусі і бабусі й досі вірять у подібні звичаї. Навіть сьогодні існують непоодинокі випадки жертвоприношення духам будинку. У закладку будинку кладуть гроші, сіль, шкарлупу з яєць, часник, мак і… навіть ріжуть півня та кладуть його у місце майбутнього порога. Поріг був символом кордону між нашим світом і потойбічним, тому наші предки вищеописаним ритуалом відвертали від себе гнів духів землі, задобрюючи їх. Тож заходячи до свого нового будинку про всяк випадок краще все ж себе захистити, але це не порада зводити рахунки з нещасним півнем )або з набридлою сусідкою)!

 Одним досить цікавим словом у різних виразах користуються багато людей, які здебільшого навіть не здогадуються про значення цього слова. Наприклад, коли ми в дитинстві ділили щось, то обов’язково хто-небудь казав: «Чур я буду перший обирати», або «чур мені найсолодшу цукерку». Коли ми не хочемо когось бачити, або щоб не трапилось щось погане, ми інколи плюємо через плече, промовляючи: Цур мене, цур мене. А коли хочемо висловити своє невдоволення говоримо: «Цур на вас».

Що ж це таке Цур, або Чур або Щур?

У слов’янській міфології Щур був богом добробуту, сімейного затишку, домашнього вогнища і роду, саме від цього походить слово пращури. Слов’яни дуже любили і поважали цього бога, хоча він не був у найвищому ранзі богів, але і досі у нас на устах. За віруваннями предків, Чур із вирію міг спускатися у пекло і боротися з Пеком за душі невинних людей і повертати їх на землю, тому іноді кажуть «Цур тобі Пек»

 Іще однією особливістю Чура було те, що він був покровителем і охоронцем кордонів, саме на межі таких кордонів ставили невисокі стовпчики у вигляді Чура, які згодом почали називати «чурбан», тому й «цуратися» – означає «відгороджуватися від чогось».

©http://youryoga.org

Деякі дослідники вважають, що слово Цур означає коло. Наприклад, слово «Цур моє», означає окреслення своєї межі, свого кола. І коли ми хочемо сказати, що чогось уже занадто, через край ми говоримо «Через Чур». Цей добрий, сімейний бог зараз, як і тисячі років тому, існує в житті людей і тому ми повинні знати його та пам’ятати.

 Вірите ви чи ні, в духів і сили природи, виконуєте настанови, звичаї і застороги, чи зовсім намагаєтесь не задумуватись про це, навколо нас все рівно існує потаємний світ, який так чи інакше з нами взаємодіє. Саме тут, у нас на Поліссі, прості люди ще й досі знають потаємні, магічні слова, дійства і суворо дотримуються традицій нашого народу. І якщо, ми з вами, молоде покоління, щось робимо, то краще, щоб це було обдумано і свідомо!

Ганна Станішевська

 P.S. Якщо Вам відомі цікаві звичаї, традиції або вислови, про які б Ви хотіли розповісти або дізнатися більше, – напишіть нам про це у коментарях!

 

Будьте першим, хто прокоментував "У чому винен півень?!"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*