Виставка декоративно-прикладного мистецтва

У Житомирі на майдані Корольова сьогодні, 30 червня, стартувало обласне свято-виставка декоративно-прикладного мистецтва “Майстерний червень”. Вже вдванадцяте в нашому місті презентують таланти майстрів Житомирщини та їхні роботи. Ткані та вишиті сорочки, роботи з різьблення по дереву, бісероплетіння, картини, плетіння з рослин, петриківський розпис посуду, козацькі змагання та ще багато іншого…

Нагадуємо, що минулого року “Майстерний червень” відбувся за обмеженої кількості учасників та майстрів через карантинні обмеження COVID-19.

“Це колекція “Мавка полісся”. Для створення сорочок та суконь застосовувала квадатикову мережку й обробляла звичайним рубцем. Це все ручна вишивка, також є ще мережка прутик з настилом. Я вже 20 років займаюся цим мистецтвом”. – розповіла майстриня Наталія Астапчук.

Одна така льняна сукня ручної роботи виготовляється до двох місяців й коштує відповідно від 5 тис грн. Крім традиційного українського вбрання на виставці також презентували посуд та навіть прикраси для волосся з петриківським розписом.

“Займаюся розписом вже декілька років у себе вдома в селі Старошийка, біля села Висока Піч. У нас нещодавно був фестиваль полуниці – ось прикраса для волосся з полуницями залишилась. Малюнки створюються поетапно, тобто спочатку покривається фон, а для темного кольору ще треба підмальовок білим кольором, щоб фарба була яскравішою. Потім вже наношу самі візерунки та орнаменти. Я дуже люблю прикрашати петриківським розписом глечики з історією, яким вже по 50 і більше років. А взагалі можна розписати що завгодно: і стіну, і посуд і одяг. Малюю художнім акрилом. Важливу роль під час створення розпису також відіграє лак – він повинен бути якісним для того, щоб закріпити роботу. Наприклад, якщо це розписана цукерниця, то вона має бути стійкою й практичною, щоб господиня могла її помити й користуватись не один рік”, – розповіла майстриня Наталія Савченко.

На майдані Корольова сьогодні влаштували концертну програму з українськими піснями, байками тощо. Поціновувачі народної творчості на фестивалі змогли побачити неймовірно запашні та цікаві декоративні свічки, плетіння з лози, взуття, яке виготовляють з конопель, різні намиста та інші прикраси, а також процес ткання килима. Всі бажаючі також могли побачити показові виступи козацького бойового вишколу та навіть самостійно потримати в руках холодну зброю й навчитися деяких рухів.

“Під егідою гурту ми проводимо таборування для дітей під Іршанськом у селі Десятинне на базі козиної ферми. Власник ферми, наш побратим та боєць батальйону “Айдар” Олександр Варсинович абсолютно безкоштовно забезпечує табір мясом, сиром, молоком. У таборі займаються і дівчата, і хлопці від шести років. Діти вивчають рукопаш Спас, рукопаш гопак, роботи з традиційною холодною зброєю – це шабля, ніж, спис, сокира, бойовий нагай, гарапник. Також уроки стрільби з лука, кульової стрільби, метання ножа, сокири, списа, верхова їзда та мистецькі майстер класи: різьблення по дереву, декоративні розписи, тиснення тощо. Дівчата в нас з декоративного мила та воску роблять цікаві речі. Гурт існує вже 15 років. Я його започаткував, працюючи в селі Стрибіж, Пулинського району. Саме тому й “Стрибожі правнуки”. Ми з’ясували, що Стрибог був простим смертним, потім він став побратимом Перуна – це бог вітру, погонич вітрів, один з основних вояцьких богів наших пращурів. Саме Стриба був найшвидшим, найпрудкішим та найпишнішим серед воїнів у древлян. Тому на честь стрибога ми назвалися його правнуками. Зараз у таборі загалом 37 дітей. Хтось же ж має доносити до дітей інформацію хто ми є, щоб не було “какая разница”. Щоб діти пишалися своїм походженням та не соромилися своєї мови тощо”, – розповів керівник гурту козацького бойового вишколу “Стрибожі правнуки” Володимир Лисюк.