Житомирський обласний центр народної творчості започатковував проведення «Традиційних вечорниць» – це безкоштовні заходи, які проходитимуть щосереди для усіх охочих (за попередньою реєстрацією, анонси зустрічей публікуватимуть на сторінці «Мандруй Житомирщиною» у соцмережі Фейсбук). Зокрема, під час перших таких вечорниць 4 грудня народна майстриня Ганна Івченко ділилася з присутніми секретами створення дідуха, розповідала, як наші пращури готувалися самі та готували свою оселю до циклу зимових свят, як власне виглядають і чим відрізняються дідух, Житня баба та павук, ін.
Крім цього, поділилися, що вже наступного разу можна буде прийти та виготовити козу (перелік матеріалів, які потрібно взяти буде вказано в анонсі), а ще через тиждень – познайомитися із Самчиківським розписом.
«Щосереди в один і той же час ми збиратимемось на «Традиційні вечорниці». Це не лекція чи майстер-клас, а така зустріч, де можна вільно спілкуватися, обмінюватися досвідом, думками, задавати питання та отримувати відповіді, пригощатися випічкою і чаєм, тобто невимушена атмосфера, де кожен почуватиметься комфортно. Ось така концепція наших вечорниць, запрошуємо усіх долучатися до цієї ідеї, якщо вона вам до душі, – наголосила Ганна Івченко. – Будемо розповідати про українські традиції, про українську обрядовість, як проходили ті чи інші свята на Поліссі, що готували, що робили мистецького. Також, якщо є потреба, а вона є завжди, то будемо щось виготовляти з цього власноруч. Насправді, є багато заходів, де можна ознайомитися з обрядовістю, але зовсім мало таких, де можна щось спробувати зсередини, тож ми будемо намагатися це виправити. Власне, наших пращурів мистецтву не навчали. Вони це робили як календарні зобов’язання, уміння. Дідуха, ляльку-мотанку чи писанку робили в кожній родині і це змалечку вміли всі. Вивчення теми обрядовості – важливе, а тим більше під час війни, коли нас намагаються знищити як націю, як етнос. Ми – самодостатні. Наші традиції, культура – це найбільше багатство».
Ганна Івченко поділилася, що за однією із версій, дідух плели у вигляді календаря: робили пучки по 7 колосків, далі з’єднували їх по 4 з входженням в основу. Раніше використовували саморобну нитку з льону. Приклад такої майстриня продемонстрували, але учасниці вечорниць в’язли уже більш сучасним варіантом. Закручували традиційно правою рукою «по сонцю». Також зверху прив’язали дерев’яну ложку – символ достатку.
«У кожного було своє поле, де селяни працювали. Збираючи врожай, робили перший сніп – зажинки, а останній називався зажинки, з нього виготовляли Велесову Бороду. Для дідуха використовували кращі снопи, тому його ще називали цар-сніп. На Поліссі дідух плели із зернових, злакових, додавали коробочки льону, сухоцвіти, – говорить Ганна Івченко. – У дідуха відділяли три ноги. Дідух – це дух предків чоловічого роду, а Житня баба (мала голову, руки та плаття) – жіночого. В Україні не було царювання патріархату, домострою, чоловіки і жінки мали рівноправ’я. Українки – волелюбні, могли так само успадковувати землю і майно. Навесні дідух та все, що з проса, жита, пшениці, розбирали і висівали в полі, залишки спалювали, а напередодні свят робили нові».
Юлія ДЕМУСЬ
Зустріч з Миколаєм і подарунки: у Житомирі влаштували свято для дітей полеглих воїнів (ФОТО)
У Житомирі проходить волейбольний турнір памʼяті десантника Дмитра Ільницького (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "В обласному центрі народної творчості житомиряни плели дідуха на “Традиційних вечорницях” (ФОТО)"