Відпочинок за містом: колекція кактусів та косариків, фруктовий сад і пасіка Сергія Грузінського поблизу Житомира

Сергій Грузінський народився та виріс у селі Черемошне поблизу Житомира, вищу освіту здобував у Національному університету біоресурсів і природокористування України, спеціальність «Біотехноогія».

Багато років жив у столиці, працював за фахом в держустанові – Інституті агроекології, пізніше у компанії, що займається розробкою і виготовленням біопрепаратів для сільського господарства.

Ще у 2012-му, перебуваючи разом з одногрупниками на практиці у Нікітському Ботанічному саду в Ялті, вперше зацікавився кактусами, а звідти привіз кілька у свою студентську кімнату. Втім, через брак знань і досвіду щодо посадки і подальшого догляду, усі рослини загинули.

Після цього прикрого випадку Сергій почав детальніше вивчати інформацію з різних джерел, спілкуватися із іншими кактусоводами/кактусистами у тематичних спільнотах, врешті, вчитися на власних помилках і у подальшому більше не допускав їх.

Зізнається, найбільшим відкриттям стало те, що кактуси можна виростити з насіння – загалом процес не складний, але кропіткий, потребує уваги і терпіння. Багато рослин, які нині має у своїй колекції, були вирощені саме таким чином. Щось додатково купував, обмінювався або навіть отримував у подарунок.

Насіння продовжує збирати сам, а також замовляє на вітчизняних сайтах, інтернет-платформах чи з-за кордону – їх ціна може коливатися від кількох центів за десяток до кількох десятків доларів за одну: все залежить від того, на скільки рідкісна (поширення) та унікальна, цікава у декоративному плані тощо рослина.

Загалом, лише за приблизними підрахунками Сергія Грузінського, нині під його опікою знаходиться близько 300 видів кактусів – загальна кількість перевалила за 1000, але зупинятися на цьому не планує.

Додатково ще зібрав бібліотеку тематичної літератури, що нараховує близько сотні книг, журналів і брошур про кактуси та сукуленти, а також має відповідну сувенірну продукцію – значки.

У планах розвивати окремий напрямок – екскурсії для дітей (організовані групи школярів, відпочивальників у таборах), дорослих, родин, під час яких детально знайомити із своїм хобі, розповідати про рослини, основи їх догляду, проводити майстер-класи з пересадки та ін.

У липні вже приймав перших гостей, проводив виїзний майстер-клас. У соцмережах його колекцію називають кактусовою фермою і щиро радять туди навідатися й іншим, адже місцина дійсно непересічна і варта уваги, бо в межах області, а тим більше у радіусі 25 км від Житомира подібного більше не знайти.

«Усі свої кактуси кілька років тому я остаточно перевіз до батьків у Черемошне і облаштувався там на кількох локаціях. У теплу пору – з весни по осінь, переважна більшість знаходиться під відкритим небом – на стелажах, у теплиці, навіть деякі ростуть у відкритому ґрунті в дворі і на зиму я їх не викопую. Примхливі та маленькі додатково закриваю плівкою, тобто притіняю, – пояснює 32-річний Сергій Грузінський. – Решту часу у них зимівля – переношу у темну кімнату, часом це навіть цілковита темрява, в будинку, де температура не перевищує 15 градусів, найкраще – 5-10 градусів. З жовтня по травень взагалі не поливаю, тоді повністю пересихає земляна грудка і вони перебувають у стагнації. Це обовʼязковий процес, якщо ти хочеш рослину повноцінно виростити, щоб вона квітла і так далі – імітуєш умови як в природі.

До речі, це міф, що кактус квітне раз на 5-7 років, все залежить від виду, догляду. Головне, щоб кактус був здоровий. Мої мене радують квітами регулярно. Зазвичай виношу свої рослини на двір наприкінці квітня і забираю назад перед заморозками у жовтні. У кактусистів посівна пора припадає на Новий рік. От, приміром, я посіяв близько 60 позицій, деякий час вони були під лампами і зараз їх розмір – від рисинки до горошини, але деякі ростуть ще повільніше. Я їх перепікірував, зараз вони беруться за ґрунт, а потім буду привчати повноцінно до сонця. Восени дивитимусь по ситуації – хто кращий піде на загальних умовах, а слабші – на підвіконня або ще під лампи».

Наразі Сергій Грузінський працює у сфері будівництві і розвиває власну справу сільськогосподарського та декоративного рослинництва.

Окрім кактусів, ще має сукуленти, більше 100 сортів косариків (глаліолуси), займається їх гібридизацією для створення нових сортів – вони якраз квітують на городі, пасіку, фруктовий сад, де зростають десятки яблунь, груші, персики, сливи, плантацію з кавунами і динями – сезон ось-ось стартує.