Йому важко говорити, ходити і навіть дихати: в учасника Революції Гідності, волонтера, громадського активіста Сергія Адам’яка виявлено серйозну серцеву недугу.
«На таблетках постійно. Тільки мені погано стає, я зразу йду, лягаю крапатись, бо задишка, ходити взагалі не можу. Для мене вийти на 2 поверх – це вже серйозна проблема», говорить волонтер Сергій Адам’як.
Він досі не наважувався говорити про це публічно. Каже, є бійці, які потребують більшої уваги. За постійними поїздками в зону бойових дій від початку 2014-го року волонтер своє здоров’я поставив на другий план. Щоліта допомагав у реабілітації військових на Дністрі. Організовував кількаденні сплави.
«Хлопцям, які отримали контузію. Разом з сім’ями вони приїздили на сплави, за 3-4 дні приходили в прекрасну форму. Фінансово вони може і брали продукти харчування, а решту нічого з них не брали, це був його час, бажання допомогти тим родинам стати на нормальний шлях», – каже Олександр Осадчий, голова ГО учасників бойових дій і волонтерів АТО, друг.
У березні 2017-го року разом з волонтеркою Юлією Толмачово Сергій потрапив під обстріл поблизу Зайцевого. Обидвоє вижили. Чоловік отримав важкі травми та переломи, множинні осколкові поранення. Щоб ліва кисть руки повноцінно працювала, пережив операцію і тривалу реабілітацію.
«У мене таке враження, що в мене десь бідон влили фізрозчинів і відро вже з’їв таблеток і ліків. Емоційні стреси, робота, громадський рух, постійно, ми їздили на фронт – я ще в апараті Єлізарова був», – розповідає Сергій Адам’як.
Після поранення він не полишив волонтерства і продовжив їздити на схід України. Серце частіше нагадувало про себе. Як інвалід війни чоловік звернувся у Бердичівський обласний госпіталь для ветеранів війни.
«В мене в грудях почало пекти, я зразу звернувся сюди, мене підлікували і направили в Амосова. Там начмед поставив діагноз і сказав, що треба оперуватись і підтримувати постійно себе медикаментами. Говорили, що якщо буде серйозний приступ, то мене не відкачають, навіть реанімація може не допомогти», – каже він.
Кардіологи кажуть: серце Сергія стійко перенесло чимало стресів. Але складна патологія не дає чоловікові повноцінно жити.
«Підвищене серцебиття – вище 100, 120, 150 при поступленні. Він весь час на крапельницях у нас. Губи синіють, вуха, кінчики пальців. Він буває таке, що не може пару кроків пройти. Наче молодий, але знаючи таку патологію ми не шуткуємо. Кажем, що будете лікуватися, будете жити. Якщо вас прооперують, то звичайно, прогноз буде гарний», – каже лікар-кардіолог Віра Кушель.
Після ряду консультацій чоловікові запропонували допомогу у столиці, адже недуга прогресує.
«Виявлені за цей рік погіршення, там є проблеми уже із клапаном а як влізатимуть в серце, то зрозуміло, що робитимуть все, щоб потім до нього не вертатись. Операція буде не дешева скажем так, є державні програми, але це черга», – говорить Сергій.
«Людина чуйна, дбайлива і на жаль на сьогоднішній день опинився в ситуації, в якій сам потребує досить серйозної допомоги, котрої особисто не може осилити фінансово», – каже заступник головного лікаря Бердичівського обласного госпіталю ветеранів війни Олександр Стоцький.
Олександр зі сльозами на очах говорить про недугу друга. Сергія знає з часів створення самооборони у Бердичеві. Каже, той був у санітарній сотні Майдану, де займався евакуацією поранених у період гарячих подій. З травня 2014-го він збирав і возив продовольство, харчі, одяг, амуніцію, автівки бійцям. Разом з волонтером чоловік побував на всій лінії фронту.
«Я думаю, що якщо би кожен із тих, кому він допоміг у житті, хоч дав би по сто гривень, він би назбирав ті гроші. Він дійсно багатьох виручив», – говорить Олександр Осадчий.
Друзі чоловіка давно просили його піти на лікарняний, щоб зайнятися серцем. Той, як заступник голови Бердичівської РДА, уперто чекав на призначення нового очільника адміністрації.
«Навіть в шпиталі тут я його возила на УЗД на візку, бо він іти уже не міг, був такий критичний час, що ходити він уже не міг, дихати не міг, а УЗД треба було зробити, ліфтом спускались», – каже колишній волонтер Тетяна Примак.
Волонтери просять усіх, хто знає Сергія, підтримати чоловіка.
«До всіх небайдужих, волонтерів, народу, до військових, до яких він приїздив з перших днів війни. Думаю, не доїсти якогось хот-дога і не випити чашку каву і сто гривень не великі такі гроші, що кожен перерахує їх, ми людині життя спасемо», – додає Тетяна.
Цьогого тижня Сергій їде у столицю, де пройде обстеження перед операцією. Орієнтовна її вартість – не менше 10-ти тисяч доларів.
Картка ПриватБанку на ім’я Сергія Адам’яка
5168 7422 3330 8026
Будьте першим, хто прокоментував "Врятуйте життя волонтера Сергія Адам’яка (ВІДЕО)"