На що слід чекати освіті з 1 вересня 2018 року?

На що слід чекати освіті з 1 вересня 2018 року?
На що слід чекати освіті з 1 вересня 2018 року?

На освіту чекають великі зміни… Розвиток навичок вчителів, їх компетенція, поліпшення освітнього середовища – це головне, над чим будуть працювати управління освіти міських та обласних адміністрацій. Що конкретно буде здійснюватися? Які нововведення нас чекають?

Зміни в освіті України | TIMES.ZT

5-го вересня 2017 року депутати прийняли закон «Про освіту».  Дане нововведення має як прихильників, так і противників. Отож, давайте поговоримо про суть нової реформи:

  • Навчання у школі діти можуть розпочати в 6 чи 7 років. Коли відправляти дитину до школи, обиратимуть вже самі батьки. Буде створено трирівневу освіту: початкова триватиме 4 роки, започаткують з 2018 року, базова середня – 5 років,  набере чинності з 2022 року та профільна середня (ліцеї, заклади професійної середньої освіти) навчання займе лише 3 роки з 2027 року. Профільна середня освіта буде двох напрямів – професійна і загальноосвітня. Це дозволить учневі вибрати ту систему, яка йому більше підходить. Професійна освіта передбачає вивчення тих предметів, які потрібні на ринку з врахування всіх здібностей учня. Загальноосвітня дозволить вивчити основні предмети, без урахування особливих потреб.  Таким чином, за новим законом освіта триватиме не 11, а 12 років.
  • Після закінчення кожного рівня навчання, учні писатимуть державну підсумкову атестацію. За допомогою такої перевірки, влада хоче контролювати рівень знань учнів. Моніторинг дозволить перевірити  ефективність нової програми, підручників, знання і вміння сертифікованих вчителів доносити інформацію.
  • Навчання проводитимуть виключно державною мовою (українською).  Також враховуватимуть прохання національних меншин. Якщо буде потреба викладати мовою національних меншин, то створюватимуть спеціальні окремі класи, в яких будуть всі необхідні умови для повноцінного навчання.
  • Відбудеться значне збільшення зарплат вчителям.  Окрім того, педагоги будуть проходити щорічний контроль, здобувати сертифікати та отримувати 20% надбавки до зарплат, за досягнення у професійній сфері.                

« Сертифікація в тому форматі, що воно залишилася нічого додаткового не нададуть. Також, на жаль, в освіті відсутні професійні стандарти, навідміну від інших галузей. Педагогічна діяльність залежить від регульованих процесів. Як відомо, професійні стандарти в 2013 рокі з`явилися та в 2013 році зникли.  Через те, на сьогоднішній день, який має бути вчитель ніхто не знає»,- зазначив Ігор Смагін (ректор Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради, доктор педагогічних наук, професор, кандидат наук з державного управління)

  • Сприятимуть розвитку інклюзивної освіти, яка могла б забезпечити доступ до якісної освіти, дітям з особливими потребами. Відвідуючи школи, де вчаться  учні без особливих потреб, діти, які мають вади часто терплять приниження та знущання однокласників. Часто це призводить до спроб покінчити життя самогубством, або знищує бажання дітей розвиватися далі. Тільки на Житомирщині обіцяють створити близько 30 інклюзивно-ресурсних центрів. Там проводитиметься навчання дітей віком від 2 до 18 років. Фінансування центрів відбуватиметься за рахунок державної субвенції. Керівником центру буде директор, обиратимуть його строком на 3 роки, він буде наймати працівників та контролювати роботу  усього центру.
  • Школа буде зобов`язана звітувати про свої витрати на сайті. Для цього буде створено спеціальний сайт, автори цього нововведення запевняють, що батьки та всі охочі мають право бачити та контролювати, на що витрачаються державні кошти. Це допоможе знизити рівень корупції та розкрадання державного майна. Така прозора система вже існує у європейських країнах, і має величезний успіх.
  • Відбуватимуться вибори директора. Перебувати на посаді він матиме право лише дві каденції, кожна по 6 років. Після закінчення строку призначатимуть нову людину.

“Для директорів без сумніву зміниться те, що з’явиться ротація директорів. Тому що в нас нині є директори, які працюють на одній посаді 40 і 50 років. Але весь досвід свідчить, що найбільший порив змінювати є в перше десятиліття роботи директора, а потім ситуація стає стабільною, і ніхто не хоче робити якісь кроки. Директори будуть по дві каденції по шість років в одній школі”,- сказала міністр

  • Щорічно перевірятимуться навчальні заклади. Перевіряти навчальні заклади буде спеціально створене «Агенство забезпечення освіти».  Інспектори оцінюватимуть  стан шкіл, роботу вчителів та керівників. Також з часом впровадять нову посаду омбудсмен. Обиратиме його Кабінет міністрів України строком на 5 років. Головне завдання омбудсмена розглядати скарги чи пропозиції батьків та учнів, вчителів або викладачів, надавати рекомендації і поради закладам. Омбудсмен повинен звертатися до органів влади, з виявленими правопорушеннями та намагатися усунути їх якомога швидше.
  • Також вчителі зможуть самостійно обирати методику навчання школярів. Головне, що б методика відповідала вимогам новоствореної навчальної програми. Подання матеріалу повинне бути систематизоване, цілісне та зрозуміле всім учням класу.
  • Що б отримати диплом бакалавра необхідно вчитися 3 роки. Для вступу на навчання у магістратурі необхідно здати ЗНО, освіта займе 2 роки. Ці зміни дозволять зрівняти час навчання.
  • За законом всі учасники навчального процесу зобов`язані дотримуватися академічної доброчесності. Фабрикація, самоплагіат і плагіат можуть допомогти позбавитися званого ступеня або взагалі втратити посаду. Всі реферати, курсові, дипломні будуть прискіпливо перевірятися на плагіат.

У більшості громадян України, таке нововведення викликає захоплення. Кожен хто прочитав це надіється, що наша країна впевнено йде вперед, адже, прийняття зміненого закону «Про освіту» обіцяє колосальні зміни на краще.

 

Освітня реформа в Україні 2018 | TIMES.ZT

          Наші шановні читачі та автори законопроекту, а чи задумувалися Ви, що для реалізації нового закону потрібні величезні суми? Та чи доречна ця інновація, коли в країні війна? На фінансування освіти нардепи обіцяють виділити 7% валового внутрішнього продукту, хоча у минулому законопроекті виділяли 10%. То що це означає? Фінансування знизили, а зміни запровадили? Отож, давайте розглянемо, на що потрібно витратити кошти аби все обіцяне виконати?

  • Зарплати вчителям. Їх обіцяли збільшити у декілька разів, надбавки, також сертифікування відбуватиметься за кошт держави.
  • Обіцяють доставляти дітей до школи. Для цього необхідний транспорт, пальне та водій. На даний час, це вже не є новинкою. В деяких областях України школи можуть похизуватися власним транспортом, який вони можуть використовувати на свій розсуд, возити дітей до школи, на екскурсії, олімпіади чи змагання. Це не тільки зручно, а й безпечно, адже батьки не будуть хвилюватися за своїх дітей, коли вони переходитимуть дороги і тд.
  • Влада має забезпечити дітей, що навчаються не за місцем проживання гуртожитками. Тут вже складніше, адже потрібно виділяти цілі будинки, створювати всі необхідні умови для життя, наймати техперсонал, у холодну пору року опалювати приміщення. Здійснення цієї обіцянки потребує виділення чималих коштів.
  • Запровадження дванадцятирічної освіти вимагає створення нових програм та підручників. Насамперед, створюючи нову програму слід надрукувати нові підручники і поширити їх по школах.

 

  • По-перше, потрібно правильно розробити програму, за якою навчатимуться діти. По-друге, написання нових підручників вимагає часу та клопіткої праці, по-третє, друк та поширення потребує знову ж таки кругленької суми.
  • Запровадження нової посади потребує значних затрат. Омбудсмен має отримувати пристойну зарплату, адже в нього відповідальна робота, багато обов`язків, які він має виконувати.

Учні на уроці | TIMES.ZT

Все вищенаписане далеко не повен список витрат, яких потребує  запровадження нової реформи у освіті, але цього  цілком достатньо, що б зрозуміти «зі змінами трохи погарячкували».

Міністр освіти і науки України – Лілія Гриневич прокоментувала роботу уряду над новим законом «Про освіту»:

«Я думаю, нашу команду можна привітати. Тому що над цим законом почали працювати ще чотири року тому до Революції Гідності в глухій опозиції. Зараз здійснилося дуже багато ідей, які тоді замислювалися. Кожен закон, тим більше такий глобальний, можна доопрацьовувати, і нема межі досконалості. Не зважаючи на 1700 поправок народних депутатів і всього, що ми пройшли для ухвалення закону, він концептуально залишився правильним з тією реформою, що в ньому закладена».

Бюджет України зараз потребує  фінансової підтримки, наша країна має чималі борги, які невідмінно треба повернути. Фінансування антитерористичної операції на  сході України вимагає  постійної підтримки від держави, бо бійці мають отримувати зброю, бронижилети, форму та взуття, а головне їжу. Все це має бути якісним та вчасно доставленим. Також необхідно надавати грошові компенсації постраждалим, виділяти кошти на лікування хворих захисників. Це все далеко не кінець списку витрат України і втілити в життя закон «Про освіту» буде надзвичайно складно.

Зрозуміло, що відразу втілити в життя реформу не реально, але прагнути до змін потрібно поступово. Лілія Гриневич зазначила: “Мінфін порахував, що для досягнення цієї планки треба 87 мільярдів гривень. Зараз бюджет всієї освіти – 160 млрд гривень, тому зрозуміло, що ми не можемо одномоментно досягти цієї планки”.

Новий закон «Про освіту» встигли назвати революційним. Він несе за собою низку кардинальних змін. Для того аби він запрацював, необхідно ухвалити закони про середню освіту, про вищу освіту та внести зміни до  Митного і Податкового Кодексів. Громадянам України, залишається лише чекати та надіятися, що зміни буде втілено в життя. Нова система навчання, зможе покращити рівень знань, майбутніх фахівців в тій чи іншій сфері.

Освіта в Європі зародилася ще в античні часи. Такі представники освітянства як Арістотель, Архімед, а пізніше – Леонардо да Вінчі, Григорій Сковорода стали яскравим прикладом того, що невисокий рівень тогочасної освіти не заважав досліджувати фізику, географію, математику, створювати низку машин і споруд. Пізнавати метафізику, логіку та політологію. Не закінчуючи ВНЗ, не маючи низку дипломів, вчені самостійно досліджували ще не відомі науки, намагалися покращити життя тогочасного суспільство.

Ми часто чуємо назви університетів «Кембридж», «Оксфорд» цим вузам сотні років і вони є найпрестижнішими в світі, на навчання за рік витрачають десятки тисяч доларів. Багато молодих людей прагнуть отримати дипломи європейського зразку, а чи хочуть вони отримати знання? Кожному з нас приємно спілкуватися з розумною, кмітливою та ерудованою людиною, не важливо має вона європейську вищу освіту чи українську. Головне, що б розмова була змістовною та ефективною, для учасників діалогу та слухачів.

Відправляючи своїх дітей до школи, батьки витрачають кругленькі суми, і чим старша дитина, тим дорожче обходиться навчання. На даний час у ВНЗ мало бюджетних місць, через це навіть розумним абітурієнтам важко потрапити на «омріяний бюджет» і не лише вчитися, а й отримувати стипендію. Витрачаючи кошти українці хочуть, що б їхні нащадки отримали бажані знання, навики, які могли б допомогти реалізуватися молоді  у житті. Освіта в Україні давно потребувала змін. Необхідно змінювати підручники та програму. Слід відмовитися від старої радянської методики навчання, натомість запроваджувати нову, яка була б сучаснішою та ефективнішою.

Тетяна ПАВЛОВСЬКА

Матеріал по темі: Бюджет України -2018: черговий виклик для місцевого самоврядування

Будьте першим, хто прокоментував "На що слід чекати освіті з 1 вересня 2018 року?"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*