Працівники закулісся – технічні робітники різного профілю Палацу культури імені Олексія Шабельника – люди, яких ви не бачите на сцені. Але без їхньої роботи неможливе будь-яке свято у Бердичеві. Всеукраїнський День працівників культури та майстрів народного мистецтва, втім, по праву і їхнє свято.
Здавалось би – звичайний підвал. Але ні, це так званий творчий простір цих двох майстрів. Пан Андрій і пан Броніслав, здається, чого тут тільки не мають: деревина, труби, різні станки, інструменти. Зараз чоловіки працюють над майбутньою новорічною фотозоною з оленями. Своїми руками вони зробили всі декорації для вистави «Фріда». Зараз вони готуються до новорічних заходів.
«Готуємось до казок, лавки згідно того, що нам дали методисти, готуємо лавки, ліхтарі, балкон, плюс санчата і олені – все це буде робитись», – розповідає Броніслав Русавецький, працює 26 років у Палаці культури.
Поряд з ними – костюмерна. Майстриня працює над виготовленням масок звірят для дитячих казок. Тут зберігаються костюми артистів. Але не всі, багато колективів мають свої костюмерні.
«Ми кожен рік влітку все перестіруємо від А до Я, пилюки в нас нема», – каже Надія Щенович, завідуюча костюмерної.
Цю 12-тонну завісу на сцені ви точно ніколи не бачили.
«Коли пожежа виникає на сцені, вона відсікає сцену від глядачів в залі. Тобто до глядачів іде металева сторона, а всередині – бетон. Колись була неправильно опущена і був великий перекос через це, ніхто не брався за її ремонт», – розповідає Інна Сергієнко, заступник директора з господарських питань.
Опускати її може лише пан Олександр. Він же управляє штанкетами, яких працює 33. На них вішають одяг сцени, освітлення, екран, звукове і циркове обладнання. Діями чоловіка керує режисер згідно сценарію.
«Чи важко керувати? Ні, це ось штанкети, тут бірка вішається, падуга, куліса, француз, от рушники, стрічки, от так от дивишся», – каже Олександр Бабійчук, машиніст сцени.
Потужність колонок на сцені – 6 кіловат. Звукорежисери кажуть, це середній рівень, зірки привозять колонки на 20 кіловат.
«От Віктор Павлік – з ним легко було працювати, а з Гришко – дуже тяжко працювати. Я дуже люблю наші концерти, бо в принципі наші концерти не гірші, ніж у зірок. Дуже приємно, коли наші артисти виступають на рівні зірок», – розповідає Ігор Бабій начальник радіотехнічної служби.
У закладі придбали нові аналоговий і цифровий пульти. Тож, жартують звукорежисери, на якість звуку тепер нарікати гріх.
А от зі світлом тут працює молодий хлопець. Сашко каже: в залежності від заходу доводиться підбирати і використовувати різні типи освітлення. На сцені є близько 60-ти прожекторів, кожен потужністю тисяча ват.
«Якщо перебувати на сцені хвилин 15-20, ви просто відчуєте їх дію на собі, бо вони нагрівають довкола себе повітря. Зараз градусів 37 – настільки сильно вони гріють», – каже Олександр Ратушинський, технік по світлу.
В залі ж світла кіловат на 20 і мороки із ним удосталь.
«Кожен день навіть при маленькому скачку напруги ми замінюємо старі згорівши лампочки на нові, тому у нас роботи зазвичай дуже багато. Ми піднімаємось над сценою, ходимо над залою, де під нами плантація лампочок, де ми їх міняємо», – додає він.
Інну Кирилюк знають як ведучу. Але вона тут і художній керівник. З творчими колективами жінка разом підбирає хореографічні і вокальні номери та створює сценарії заходів.
«Буває так задумуєшся, що скільки років вже одне і те саме пишеш… Розробляєш його. Але буває надходить натхнення, подивишся десь, своє щось і все рівно щось вимальовується новеньке, фішечки бувають свої. Коли в тишині закінчився робочий день, лишаєшся сама тут, відкриваєш вікно і пишеш», – розповідає Інна Кирилюк, художній керівник Палацу культури.
Відділ методистів придумує і втілює у життя творчі ідеї. За рік проводять близько 300-от заходів. Серед них – і міжнародного рівня.
«У нашому відділі 5 чоловік, які мають всі вищу освіту спеціальну. Я закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю актор драматичного театру, також я режисер драматичного театру – середня спеціальна освіта», – розповідає Алла Садковська, завідувач методичним відділом МПК.
«У нас у кожного є на випадок того, що сьогодні якийсь концерт, пара змінного взуття, сукні, одразу треба швидко все змінити. Це цікаво і незвично», – додає Анастасія Сувейка, методист, займатиметься сайтом і соцмережами МПК імені О. Шабельника.
Запрошують до виступів на свята і молодіжні гурти міста.
«Загалом є 5 рок-гуртів. Ми задіюємо, 2 години вони грали на площі на День незалежності. Також на День міста ми їх запрошуємо виступати, вони з радістю. Багато людей добре сприймають рок-музику», – розповідає Тетяна Кобернюк, методист, займається з молоддю.
Сергій Ланцов один із тих, хто працює над музичним обрамленням концертів. За освітою він диригент хору.
«Я займаюсь підбором, шукаю фонограми для наших солістів-вокалістів. Це нелегка справа, бо треба про кожного знати, кому що підійде по вокальному діапазону, жіночі і чоловічі голоси. Ще займаюсь кураторством – скоро рік їй – чоловічої вокальної формації, це підбір репертуару, концерти», – розповідає Сергій Ланцов, завідувач відділом культурно-освітньої роботи та організації дозвілля.
У музичній студії звукозапису довершує звучання всіх музичних творів і пісень Сергій Ігнатенко. Свого часу тут побували різні зірки естради.
«Оранжировка пісень різними бувають: є більш сучасні, які зроблені на сучасних модулях-синтезаторах. А є такі, в яких є живі інструменти. Наприклад гітара, у мене є акустичні гітари, і електрогітари, я можу записати їх вживу. А якщо треба труби, скрипки, то це все є в комп’ютері, є база симплів у мене, які я використовую», – говорить Сергій Ігнатенко, Заслужений працівник культури України, художній керівник музичної студії «Час».
Загалом у Палаці культури працює понад сотня працівників. Є 12 народних і зразкових колективів і понад 30 клубних формувань. Багато людей працюють тут з дня відкриття. Це понад 33 роки.
«Я дуже дорожу цими кадрами, їх значення неоціненне, тому що для того, щоб сприйняття будь-якого заходу було позитивним для наших відвідувачів, треба багато складових частин. Таких вузьких спеціалістів освітлювачів, звукооператорів, працівників сцени, художників-постановників або виробника декорацій, багато є таких професій, в яких нелегко знайти працівника», – розповіла Олена Петрівська, Заслужений працівник культури України, директор Палацу культури ім. О. Шабельника.
У планах Палацу культури на 2020-ий рік три вистави, міжнародний цирковий фестиваль у квітні, зміна формату Дня міста на «Бердичів-фест» у червні, міжнародний театральний фестиваль у липні. А ще – зберегти усіх вузькопрофільних спеціалістів, без яких неможлива робота.
Будьте першим, хто прокоментував "Закулісся Палацу культури Бердичева: хто робить нам всім свято? (ВІДЕО)"