Житомир може залишитися без хлорованої води. Це добре чи погано?

Україну сколихнула новина: монополіст з постачання та виробництва хлору для знезараження питної води БК «ДніпроАзот» повідомив про зупинку своєї діяльності. На початку вже наступного тижня вся країна може залишитися без центрального водопостачання на невизначений термін…

Читаючи про світові досягнення в галузі техніки та науки – підсвідомо радієш, що живеш саме в теперішньому часі. Здається, що все створене для того, щоб зробити жити людей комфортним, цікавим та насиченим. На жаль, українська реальність раз-у-раз змушує з небес спуститися на землю.

В одних населених пунктах України подача води буде значно обмежена, в інших – взагалі відсутня. Незрозумілим та диким виявляється той факт, що проблема виникла там, де її взагалі не повинно було бути, адже Україна забезпечує себе цим засобом дезінфекції на 100%. Правління підприємства пояснює вимушений крок економічною недоцільністю виробництва рідкого хлору, пов’язану зі значним зростанням ціни на природний газ. Разом з тим, існує думка, що причиною зупинки єдиного вітчизняного виробника рідкого хлору є політичні ігри та конфлікти бізнес-інтересів, оскільки БК «ДніпроАзот» підконтрольний групі «Приват» Ігоря Коломойського. Нібито таким чином політик та бізнесмен вирішив шантажувати владу задля власних інтересів.

Так чи інакше, ситуація залишається критичною. Поставки хлору в цистернах з деяких  країн Європи (наприклад, Румунії) є проблематичними, оскільки європейські цистерни не підходять під нашу вітчизняну колісну базу. Крім того, немає сертифікації в Україні. Наразі одна компанія намагається власними силами організувати великі поставки хлору в контейнерах автомобільним транспортом, однак оформлення дозвільних документів та бюрократична тяганина займає більше року.

Директор «Житомирводоканалу»Андрій Нікітін заспокоює, що приводів для паніки немає. Незважаючи на те, що запасу хлору в місті залишилося приблизно на 23 доби, підприємство хоча й не гарантує хорошу якість очищення без хлору, але вживає заходів, щоб уникнути відключення водопостачання. На власній станції водоканалу виробляється гіпохлорит натрію, який є альтернативою хлору і забезпечує 50% добової  потреби в ньому. Інші 50% планується компенсувати за рахунок додаткового реагенту – пермаганату натрію, на придбання якого вже подано заявку.

Разом з тим А. Нікітін констатує, що необхідно закупити додаткове обладнання для роботи та дозування цього реагенту. Тому керівництво водоканалу звертитиметься до міської влади з проханням спряти вирішенню цього питання. Але подивимося правді у вічі – з хлором чи без, а вода у Житомирі залишається доволі низької якості. Тому відновлення хлорування води тільки замаскує проблему, але не вирішить її. Хоча сам А. Нікітін стверджує, що завдяки введенню влітку 2019-го року в експлуатацію нової станції, Житомир зробить значний крок в питанні очищення води і, пізніше, її можливо буде пити з крану.

Мешканці нашого міста вже звикли до постійних відключень води. Майже щоквартально все місто кілька днів живе в умовах водної блокади. Водночас багато країн Європи відмовилася від очищення хлором, оскільки він є ненадійним засобом для знезараження води. Хлор точно не додає здоров’я людині. Під час останнього відключення «Житомирводоканал», наприклад, попереджав про небезпеку вживання води в дні, коли її хлорують.

P.S. Коли матеріал готувався до друку, у цієї проблеми несподівано з’явилася ще одна «дійова особа». Служба безпеки України заявила, що блокувала спробу російських спецслужб вивести з ладу Аульську хлоропереливну станцію, яка є об’єктом так званої критичної інфраструктури. Протягом декількох хвилин системи управління технологічними процесами та системи виявлення ознак аварійних ситуацій підприємства були умисно уражені комп’ютерним вірусом VPNFilter з території РФ. Це мало вивести об’єкт з ладу і спричинити техногенну катастрофу.

Орина МАРКЕВИЧ