Весна, така бажана та очікувана, цьогоріч не забарилася. І хоч прийшла вчасно та ще й мило привіталася, час від часу десь відлучається у справах, покидаючи місто на поталу зими.
Проте й зима, в передчутті відпустки, не надто прагне до роботи, просто позначає свою присутність і більше переймаєтьсясвоїми планами на відпочинок.
А Житомир наче зачаївся в очікуванні хоч якоїсь погодної визначеності. Не надто виблискує сонцем в калюжах, не квапиться виставляти на загальний огляд своє різнобарв’я. Проте демонструє надзвичайну палітру сірих відтінків.


Надзвичайна насолода – спостерігати за природною невизначеністю, невпевненістю, недосказанністю. Вистачить пальців рук, щоб перелічити такі дні у році. І, на жаль, більшість з них проходить непоміченими за буденними справами. На щастя, наш надзвичайний Тарас Орешніков поділився з читачами Times.ZT своїми фотопоемами.





































ФОТО: ТАРАС ОРЕШНІКОВ
В Житомирі працює виставка Шевченко 2.0 «Поезія без часу» (ФОТО)
vf3f0j