Історії з лікарняних відділень, які надихають

У цій школі всі і все – «супер». Тут немає оцінок, панує щира та дружня атмосфера. У яскравих кабінетах є все для навчання і розваг. І найголовніше – діти із задоволенням поспішають на заняття щодня, адже зустрічають маленьких супергероїв їх найкращі супервчителі.

Такі заклади в Україні з’явилися 6 років тому. Це була волонтерська ініціатива, покликана забезпечити навчальні потреби дітей, що перебувають на лікуванні у медичних установах. Спочатку облаштували один клас у столичному «Охмадиті», потім ще кілька. «Школа супергероїв» відкрилася також у Житомирі, Станишівці, Дніпрі, Херсоні і Хмельницькому. Наразі заклади набувають статусу державних.

За два роки діяльності школи у Житомирі її відвідало більше 2 100 дітей різного віку. Хтось знаходився у лікарняній палаті кілька днів, а хтось і тижнями. Можливість повернутися за шкільну парту хоч на кілька годин, провести час з однолітками – стала для них справжнім ковтком повітря. Після ранкових процедур вони йшли у клас, де їх наділяли суперзнаннями і суперздібностями. І це без перебільшення правда, адже у «Школі суперегероїв» 14 дітей стали першокласниками і саме тут вперше вчилися читати, писати, рахувати. Ще 11 – закінчили початкову школу.

Вікторія Михайленко весь час координує роботу школи в дитячій лікарні ім. В.Й Башека. Відзначає, що кожен день тут – це нова історія, яку творять для себе та оточуючих маленькі і не дуже супергерої. Вони пізнають науку разом із наставниками, а поза межами навчального простору долають недуги.

«Зараз у нас працює 11 вчителів з основних предметів для дітей початкової, середньої та старшої школи. Уроки проходять з 11.00 до 16.00 – 16.30. Щоденно маємо по 2-3 уроки з різних предметів і дітей різного віку, тривалість 30-40 хвилин, – пояснює пані Вікторія. – Особисто комунікую з дітьми і вчителями, надаю необхідну інформацію. Діти знають, які вчителі прийдуть і з яких предметів. Вчителі ж знають, хто їх чекає і які теми вони бажають розглянути або отримати додаткові пояснення. Це індивідуальна робота з кожною дитиною або групою. Завдяки спонсорській підтримці у нас є власна міні-бібліотека, адміністрація лікарні забезпечила інтернет-зв’яком. Діти у будь-який час можуть взяти собі у палату книгу, а на уроках вся потрібна інформація на інтерактивній дошці. Навчальні матеріали ми надаємо. Уроки можна відвідувати за власним бажанням і з дозволу лікаря. Оцінювання дитини для нас не пріоритетне завдання, але на прохання можемо видати «лист успішності» з оцінками. Також при виписці надаємо свідоцтво школи із переліком прослуханих предметів. «Школа супергероїв» – це фактично портал між лікарнею і звичайним навчальним закладом. Всі вчителі тут перш за все друзі, вони навчають, консультують, радять чи навіть граються з дітьми. Тут є місце посмішкам, підтримці та обіймам».

У сусідній «Школі супергероїв» в Станишівці при Житомирській обласній дитячій клінічній лікарні працює 7 вчителів і ще вакантна посада вчителя англійської. Координатор-організатор і вчитель початкових класів Людмила Миронова відзначає, що її та колег на роботу надихають самі учні, які, попри тимчасові негаразди зі здоров’ям, прагнуть отримати нові знання і самореалізуватися.

«Нас усіх вразила історія Юрія Чернобая з відділення онкогематології. Протягом півтора року вчителі працювали з хлопчиком онлайн і в 2021-му він успішно вступив на державну форму навчання до «Житомирської політехніки». Раділи за нього усім колективом», – зізнається Миронова.

Дарія Микулич у «Школі супергероїв» у Житомирі працює з минулого року. До своїх учнів прикипіла серцем і душею буквально з першої зустрічі. Власне, діти й допомогли зробити остаточний вибір і зараз називають її просто – «тьотя Даша».

«Після 9 класу у мене був вибір: йти на фармацевта чи вчителя. Батьки вболівали за перший варіант, я переконувала, що працювати в цій сфері нудно й одноманітно. Наполягла на своєму і пішла вчитися у Коростишівський педагогічний, тим більше вчителем хотіла бути з дитинства, – згадує Дарія. – Закінчила його і в 19 років прийшла працювати у школу №33, де працюю вже 6 років вихователем групи продовженого дня. Також здобула освіту в ЖДУ ім.І.Франка. З дітками робимо уроки, проводжу класні години, бесіди, влаштовую ігри. . З дітками робимо уроки, проводжу класні години, бесіди, влаштовую ігри. За освітою я вчитель початкових класів, але до «Школи супергероїв» не мала практичного досвіду проведення саме уроків. Коли покликали туди рік тому, це було основною причиною відмовитися. Після другого запрошення вирішила принаймні спробувати. Був страх, відчувала себе невпевненою, але лише до моменту, поки не зайшла в клас. Ці допитливі очі, дитячі посмішки, непідробні емоції зробили свою справу. Півгодини пробного уроку з української мови пролетіли непомітно, а на прощання діти запитали, коли побачимося знову. Зрозуміла, що маю обов’язково повернутися, і от я тут. Зараз викладаю математику, літературне читання, українську мову, дизайн і технології. До уроків готуюся завчасно, роблю презентації, підбираю матеріали, підбираю завдання. Проводжу уроки 2-3 на тиждень. Приходять діти молодшого шкільного віку і навіть кличемо дошкільнят, але у супроводі батьків. Ще на початку роботи трапилася історія, коли до мене підійшов хлопчик-другокласник із проханням навчити його читати. Розповів, що знає лише кілька букв і це його мрія – читати самостійно. За кілька уроків опанували й інші букви, склади і врешті читання. Коли виписувався, то сказав: «тьотя Даша, я тепер вас не забуду ніколи». І така надихаюча історія є в кожного з нас, і це лише частинка того, заради чого варто створювати і підтримувати «Школи супергероїв». Завжди на прощання кажу дітям, що дуже рада знайомству і буду рада ще зустрітися, але щиро бажаю більше не повертатися у лікарняні стіни».

У «Школі супергероїв» є світлофор у вигляді пірамідки, який виконує важливу комунікаційну функцію. Якщо повернути пірамідку червоним боком до вчителя і прикласти долоньку, то супервчитель одразу зрозуміє, пояснить і повторить матеріал ще раз. А якщо усі пірамідки світять зеленими боками, значить можна сміливо йти вперед, бо все зрозуміло і засвоєно. Такі пірамідки-світлофори знімають напруження і хвилювання у дітей, дозволяють почуватися впевнено на уроках і ніколи не мати неприємних асоціацій від незрозумілої теми.