Сергій Язгуліді, грек за походженням, машканець Краснодару, побував весною цього року з «визвольною» місією в Україні. «Рятував» українців не довго, швиденько потрапив до полону, а потім був доправлений у безпечне місце подалі від лінії фронту в Житомир. Охоче поспілкувався з нашими правоохоронцями, «здав» всіх і все, що знав і, навіть, «дав наводку» на рашиського виродка, який діяв в Житомирі. А ще розповів багато цікавого про корупцію в “рідній” частині на батьківщині.
«Мы вообще до последнего надеялись, что это все не произойдет. Сейчас отведут войска и все», — поділився орк спогадами про початок «героїчної епопеї».
В лютому прапорщик Сергій Язгуліді, командир взводу забезпечення ракетно-зенітного дивізіону в/ч 45388 в складі військ рф поїхав на навчання до Криму. «Вчилися» не довго, а може просто погано, бо закінчилось «навчання» швидко і неподалік українського кордону.
В Баштанці колону орків рознесли наші захисники, автомобіль Язгуліді був пошкоджений, «своїх нє бросаєм» повтікали хто куди. А наш «херой» разом з водієм більше години переховувалися в будівлі шиномонтажу, поки їх не знайшли місцеві. Тоді швиденько склали зброю та здалися в полон.
«Поняли, что мирные мужики взялись за вилы и цветов и сала не будет. Поэтому приняли решение не оказывать сопротивление, не усугублять свою, как говорится вину, не брать на свои руки чужую кровь», — розповідає орк.
На відміну від переважної більшості полонених, цей не розповідав, що «заблукав на навчаннях», а щиро зізнався, що йшов «демілітаризувати» Україну:
«Нам рассказывали командиры, что там нас будет встречать народ с хлебом, с солью, мы не должны вмешиваться, они сами будут разбираться со своим правительством. Наше дело просто оказать моральную поддержку».
За словами полоненого, останні 7-8 років росіянам по телевізору пояснювали, що влада в Україні захоплена «неофашистами»:
«Просто нам последнее время рассказывали, что вас надо спасать от фашизма, что захватили неофашисты. Вот такая вот фигня у нас по телевидению. Я думаю, что сейчас бъется не власть, а народ Украины».
Перші сумніви у реальності фашистів при владі в Україні у асвабадітєля з’явилися після спілкування з поліцією. Мало того, що не били, ще й цигарками та йогуртом пригощали:
«Я например, столкнулся с полицейскими, я считаю, что это тоже олицетворение власти, то отношение для меня было немножко непонимающим, что люди к нам так хорошо относятся. Там и сигареты давали, и воды, и кефир приносили, йогурт».
Вразило рашиста й те, що під час бомбардувань, поліцейські не кидали полонених, разом з ними укривалися в бомбосховищах, не розбираючи, хто свій, а хто ні.
Перебування в полоні остаточно «відкрило очі» рашисту на реальність не лише в Україні, але й в росії. Невідомо, чи надовго вистачить цього розуміння, але переконував, що повернувшись додому буде розповідати всім, хто такі насправді українці, та як людяно до нього відносилися правоохоронці.
А в своє виправдання розповідав про «наказ» та неможливість його уникнути, бо командири погрожували або в’язницею, або взагалі розстрілом.
До речі, про командирів. Між іншим прапорщик Язгуліді розповів, як командир дивізіону підполковник Трунов разом з майором Стузінським налагодили схему крадіжок пального і змушували щомісяця вивозити з частини дизельне пальне та продавати місцевим фермерам. 80% забирали собі. А самого Язгуліді шантажували звільненням, якщо не буде красти. Частина коштів перепадала і командирам в/ч. Через підставну фірму зампотеха частини Імганієва відмивалися кошти, спрямовані на ремонт військової техніки.
Усім українцям добре знайомий персонаж, якого в нас називають прапорщик Сп*дяєв. Так ось він перед нами, живий та неушкоджений. Завдяки йому та його командуванню наші ЗСУ бережуть сили та життя, а українці потішаються над металевим мотлохом, який розвалюється, так і не добравшись до лінії фронту.
Врешті, спілкування з представниками СБУ було плідним, отримана від полоненого рашиста інформація підтвердилася, тепер ці свідчення будуть доправлені до міжнародних судів. На щастя, цей «деміліризатор» не зробив жодного пострілу, нікого особисто не вбив. Тож одним з перших пішов на обмін. Сподіваємося, що тепер він і онукам своїм заповість не потикатися в Україну ні за які обіцянки та погрози.
Будьте першим, хто прокоментував "«Русские всегда прекрасно относились к украинцам»: окупант розповів житомирським правоохоронцям про свою «визвольну місію»"