Публічні консультації в Житомирі: як уникнути гострих кутів при впровадженні інклюзії в школах?

Минулого року громадська організація «Центр UA» (співзасновники ЧЕСНО, Реанімаційного Пакету Реформ) провела 160 публічних консультацій у 63 містах України. Завдяки обговоренням були напрацьовані важливі рішення для розробки та втілення реформ національного рівня, участь в яких взяли тисячі лікарів, освітян, чиновників, активістів та журналістів, в тому числі й громади Житомирщини. Публічні консультації у форматі відкритого діалогу надали можливість владі отримати пропозиції від громадян щодо дискусійних питань, які зачіпають їхні економічні, соціальні чи політичні інтереси, а громадянам – взяти участь у розробці рішень, що вплинуть на якість життя.

Коли ж управлінські рішення ухвалюються без врахування думки мешканців Житомира, то досить часто виникає спротив і скепсис щодо втілення конструктивних змін у життя. Наприклад, зовсім нещодавно міський голова Житомира на брифінгу сказав, що варто прибрати трамвай із вулиць, а по його маршруту пустити електробус.

Пам’ятаєте, почався інформаційний вибух. У соціальних мережах, онлайн та друкованих виданнях тільки й писали про “знищення трамваю”. Навіть електронну петицію було зареєстровано щодо потреби зберегти традиційний трамвай у Житомирі.

Для того, щоб уникнути ситуації, коли управлінці приймають рішення без врахування інтересів людей, на яких вплинуть майбутні зміни, в європейських країнах проводять публічні консультації. Та залучають якомога більше громадян до розробки і втілення змін.

Що таке публічна консультація?

Це відкрите обговорення актуальної для громади проблеми, в рамках якого представники органу прийняття рішень виносять на обговорення своє бачення проблеми та способів її вирішення, а учасники – представники заінтересованих сторін, тобто всіх груп, інтереси яких проблема та її вирішення зачіпають, – пропонують свої альтернативні способи вирішення проблеми та аргументують їх доцільність.

Публічна консультація дає можливість усім заінтересованим висловитись та почути аргументацію інших сторін

В Україні про публічні консультації почали говорити десь з 2010 року, коли уряд затвердив формат проведення консультацій. Проте популярність публічні консультації здобули буквально в минулому році, і то на національному рівні: громадяни захотіли впливати на процес прийняття рішень на етапі голосування за проекти рішень, а й під час розробки та впровадження важливих для них рішень.

А чи зможуть публічні консультації сприяти вирішенню проблем в Житомирі? Варто перевірити.

Від теорії до практики: чому будь-яка реформа потребує обговорення?

Першу публічну консультацію я проведу щодо запровадження інклюзивності у житомирських школах. Ця реформа, підтримана Міністерством освіти і науки, передбачає створення спеціального предметно-просторового середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.

Звичайно, кожна реформа має як переваги, так і недоліки. Але для розуміння того, як зміни у сфері освіти щодо запровадження інклюзії вплинуть на дітей, батьків чи керівництво, потрібно почути і зафіксувати думки цих людей. Це допоможе відповісти на складне запитання для всіх суб’єктів реформи “що дає звичайним дітям та дітям з інвалідність інклюзивна освіта, та як краще запустити інклюзивну освіту в українських школах”?

Серед аргументів у підтримку інклюзивної освіти серед звичайних дітей, співрозмовники часто апелюють до того, що інклюзивне середовище вчить знаходити сильні сторони в кожномій дитині і не вішати образливих ярликів. Діти стають більш дбайливими, а також вчаться вибудовувати комунікацію з різними людьми. В той же час дитина з інвалідністю, потрапляючи в середовище здорових дітей, має відчувати себе рівною та спроможною.

Відповідно до пропонованих МОНом змін, навчально-виховний процес має бути побудований так, щоб усі школярі отримали максимум для свого розвитку; щоб учням було комфортно від взаємодії. Перед тим, як запрацює ця модель освіти, в дитячому садочку або школі повинна бути сформована команда, що забезпечуватиме особливі освітні потреби для кожної дитини. Це можуть бути вихователі, дефектологи чи психологи. Крім того, навчальна програма повинна бути адаптована для дитини. Припустимо, учню трохи складно дається математика. Існує кілька виходів, щоб “осилити” предмет: дитина займається математикою окремо та під керівництвом іншого вчителя, або прямо на уроці зі звичайними дітьми за допомогою тьютора.

Батьків учнів з особливими освітніми часто потребами хвилюється, чи будуть забезпечені вище описані умови. Чи отримають усі учасники освітньо-виховного процесу однакові умови навчання? Чи усі школи Житомира та області  здатні забезпечити інклюзивність ?

Відповідь на ці та інші запитання представники громадської організації “Центр UA” спільно з місцевою владою, керівниками та педагогами навчальних закладів, батьками учнів, представниками громадських організацій та журналістами шукатимуть під час публічної консультації, яка відбудеться 19 квітня о 17:00 у приміщенні прес-центру Житомирської міської ради.

Запрошуємо усіх зацікавлених!

Сергій ЯЦИК

Координатор ГО “Центр UA” в Житомирській області