«Володію магією легко закохати в українське», – так про себе пише на платформі «Patreon» житомирянка Ольга Швайко. За підписку користувачі можуть отримати маршрути подорожей для гедоністів із закладами, будиночками та їжею, переосмислення народних свят і створення річного адвент-календаря, у цікавому форматі дізнаватися про українське мистецтво, невідомих і маловідомих дизайнерів/ок, каліграфістів/ок, художників/ць, про жіночий та чоловічий одяг, взуття, аксесуари відповідно до етнотериторій і ще багато іншого. Окрема можливість – запрошення до Читацького клубу «Рукавичка» та доступ до усіх його матеріалів.
«У жовтні минулого року в мене виникла ідея такого клубу і вже у листопаді я взялася реалізовувати її. Зокрема, анонсувала телеграм-чат, куди запросила приєднуватися всіх, кому цікавому бути у читацькому клубі, де не обов’язково читати. Перш за все, я шукала для себе мотивацію трохи частіше читати саме книги, а не лише стрічку новин та дописи у соцмережах, – ділиться Ольга Швайко. – Обрала «живий» формат Telegram, де можна робити записи, відеокола класної якості, зручно ділитися інформацією. Важливо, щоб була взаємодія з людьми. Не завжди у всіх є час, можливість, настрій чи бажання читати, але люди хочуть залишатися в контексті української літератури.
Я дуже відповідальна, тож вирішила, що буду читати і розповідати та переказувати іншим. Під час пошуків аватару для чату занурилась в обкладинки старих видань українських казок. Щось душевне у них є. Так виринула з-поміж інших казка «Рукавичка» і я визначилася із назвою свого Читацького клубу. «Рукавичка» – це про затишок, тепло, певний сховок, де твої однодумці та соулмейти. Вона вмістить усіх охочих. До чату можна долучитися самостійно (@readclub_rukavychka у ТГ), а також учасники мого «Patreon» отримують лінк на приєднання».
У «Рукавичці» на вас чекають мінілекції з біографіями авторів, особливостями літературної епохи, живі враження учасників, підказки, як читати чи розуміти твір, глибше пізнання української літератури без бажання читати, тематичні челенджі, літературна критика, а також промокоди 20% на книги від видавництва «Старого Лева».
Раз на місяць проходить онлайн-зустріч, під час якої Ольга додатково розповідає про маловідомого українського митця/мисткиню. Уже було про Аллу Горську (художниця, дисидентка, громадська діячка, одна із засновниць покоління руху шістдесятництва, діячка правозахисного руху 1960-х) та Параску Плитку-Горицвіт (гуцульська художниця, фотографиня, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнографиня). У планах з березня проводити такі заходи у тому числі й в офлайн-форматі з підключенням інших онлайн, адже нині в «Рукавичці» є представники з Житомира, Києва, Львова, Польщі, Німеччини та ін. Зазвичай зустрічі проходять ввечері, але також у майбутньому не виключений так званий «сніданковий» формат.
«Моя мета – давати людям контент, які вони самі не встигають отримати, розвивати їх в плані глибини української культури – літератури, мистецтва. Не обов’язково завжди читати всі українські твори, можна просто про них послухати і бути «на плаву». Для мене все наше культурне життя – взаємопов’язане. Та ж сама Алла Горська – художниця, документалістка, без якої не було б літературного процесу 60-х, вона завжди є у зв’язці зі згадкою про шістдесятництво. Колись так само існував свого роду культурний клуб, де розвивали театр, літературу та будь-який інший напрямок українського мистецтва. Вірю, що з часом і мій Читацький клуб розростеться. Приємно, коли після зустрічі пишуть, що замовили книжку і вирішили почитати, – додає Швайко. – Мені важливий якісний результат, саме тому обрала «ламповий» формат, щоб всім було зручно, комфортно, вони могли зізнатися у нерозумінні певних речей. «Рукавичка» – простір для обміну думками і наповнення себе новим про українську літературу і культуру. Запрошую усіх, хто хоче мати в собі український стержень, розповідати, вміти апелювати до багатства нашої української культури. Матеріал подаю через свою призму сприйняття, обираю те, в чому маю експертність та досвід. Специфіка Читацького клубу «Рукавичка» в тому, що ми читаємо лише українську літературу».
Ольга Швайко каже, що протягом року встигає прочитати не менше 15-20 книг. Читацький клуб задає тон взятися за великі романи, які довго лежали на полицях, серед яких «Музей закинутих секретів» Забужко. До цього вивчала історію Пласту та УПА, а коли завершила, то впевнилася, що й сама хоче стати пластункою. Наразі надає перевагу українським авторам, але поруч з цим продовжує читати багато з психології. Найоптимальніший варіант – друковане паперове видання, та завдяки чоловіку почала слухати аудіокниги, які купує через додатки. Подобається, коли свої твори автори озвучують самостійно.
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "Житомирянка Ольга Швайко запустила у Telegram читацький клуб, де не обов’язково читати (ФОТО) "