Кожен житомирянин бував у міському парку, офіційна назва якого, чомусь досі – «Парк Гагаріна». Неймовірна кількість цікавих і гарних дерев, унікальні статуї, альтанки, особливе проектування парку. Напевно, більшість і не замислювалася над тим, як з’явилося таке мальовниче місце для відпочинку.
Письменник Мартин Якуб, який родом із Житомира, опублікував на своїй сторінці у Фейсбук допис з історією нашого парку, а також закликав змінити назву «Парк Гагаріна» на «Шодуарівський парк», бо, власне, історично, цей парк і належав Шодуарам.
«У 1859 році народжуєтеся ви, і нарікають вас – Іван Максиміліанович де Шодуар. Грошей ваші баронські предки заробили просто незчіслено, але живете ви доволі скромно, а гроші витрачаєте на підтримку релігійних, лікарських, культурних, наукових і спортивних закладів. Будуєте дитячий притулок та ремісничі майстерні, облаштовуєте першу у Житомирі метеостанцію, створюєте Товариство покровительства тваринам. Фінансуєте закладення і облаштування міського бульвару. Ну і прошу звернути увагу ще на одне – ви виписуєте з-за кордону дуже знаного садівника Затона, щоб спроектувати і розбити парк на мальовничих схилах річки Тетерів, на землі, яка належить вашому роду вже чотири покоління. Ви багато подорожуєте світом, і чи не з кожної країни привозите саджанці різноманітних дерев, які саджаєте у своєму милому душі парку», – починає розповідь Мартин.
Далі автор описує найбільшу несправедливість, на яку, чомусь, міська влада досі закриває очі – назва парку:
«Трапляється нещастя, страшна хвороба – параліч нижньої частини тулуба. Однак ви не здаєтеся і в міру можливостей намагаєтеся приймати участь у житті міста. В своєму заповіті більшість статків ви передаєте різним товариствам Житомира, виплати близьким та службовцям. Під час жовтневої революції вас грабують червонопузі, ваше майно конфіскують, ваше серце не витримує і ви помираєте. Але й після смерті вам не дають спокою. В боях під Житомиром вбивають червоного командира боженка, вас викидають з труни і ховають там його. Де ваші рештки – ніхто не знає. А тепер кульмінація. Як ви думаєте, яке ім’я носить ваш парк, який стоїть на вашій землі, в якому й досі стоять статуї грецьких богів, які ви замовляли, в Україні, яка вже є незалежною державою 32 роки? Правильно – ПАРК Б**ДЬ ГАГАРІНА».
Крім цього, Шодуар фінансував створення Старого Бульвару, яким також у вільний час гуляють, фотографуються місцеві та гості Житомира. Втім, на самому його початку, довгий час стояв пам’ятник пушкіну, який, на щастя, вдалося прибрати минулого року, після повномасштабного вторгнення росії.
Мартин Якуб пропонує встановити на тому місці бюст Івана Максиміліановича де Шодуара, який подарував Житомиру чудовий та унікальний парк, а також був меценатом, який зробив чимало для розвитку нашого міста.
«На постаменті, на якому стояло погруддя пушкіна в Житомирі, пропоную встановити бюст Івана Максиміліановича де Шодуара, місцевого мецената, про якого я писав у попередньому пості. Зробив орієнтовний ескіз. Певні кроки в реалізації цієї ідеї вже зроблено. Людмила Журавська пообіцяла влаштувати зустріч з хорошим місцевим скульптором», – написав він.
Згодом письменник розповів про зустріч із житомирським скульптором Василем Фещенком, тому цілком можливо, що початок Старого Бульвару прикарашатиме памятник Шодуару. А з часом, будемо сподіватися, міська влада врешті перейменує парк на «Шодуарівський». Проте і нам, житомирянам, важливо брати участь у збереженні історії міста та тих постатей, які в свої часи розвивали та покращували Житомир.
Нагадаємо, у Шодуарівському парку на зміну старожилу оселився новий мешканець.
Будьте першим, хто прокоментував "Історія житомирського парку Шодуара: несправедливість та дух радянщини"