Кожен житомирянин бував у міському парку, офіційна назва якого, чомусь досі – «Парк Гагаріна». Неймовірна кількість цікавих і гарних дерев, унікальні статуї, альтанки, особливе проектування парку. Напевно, більшість і не замислювалася над тим, як з’явилося таке мальовниче місце для відпочинку.
Письменник Мартин Якуб, який родом із Житомира, опублікував на своїй сторінці у Фейсбук допис з історією нашого парку, а також закликав змінити назву «Парк Гагаріна» на «Шодуарівський парк», бо, власне, історично, цей парк і належав Шодуарам.
«У 1859 році народжуєтеся ви, і нарікають вас – Іван Максиміліанович де Шодуар. Грошей ваші баронські предки заробили просто незчіслено, але живете ви доволі скромно, а гроші витрачаєте на підтримку релігійних, лікарських, культурних, наукових і спортивних закладів. Будуєте дитячий притулок та ремісничі майстерні, облаштовуєте першу у Житомирі метеостанцію, створюєте Товариство покровительства тваринам. Фінансуєте закладення і облаштування міського бульвару. Ну і прошу звернути увагу ще на одне – ви виписуєте з-за кордону дуже знаного садівника Затона, щоб спроектувати і розбити парк на мальовничих схилах річки Тетерів, на землі, яка належить вашому роду вже чотири покоління. Ви багато подорожуєте світом, і чи не з кожної країни привозите саджанці різноманітних дерев, які саджаєте у своєму милому душі парку», – починає розповідь Мартин.
![](https://cdn.times.zt.ua/wp-content/uploads/2023/06/13385264820db.jpg)
Далі автор описує найбільшу несправедливість, на яку, чомусь, міська влада досі закриває очі – назва парку:
«Трапляється нещастя, страшна хвороба – параліч нижньої частини тулуба. Однак ви не здаєтеся і в міру можливостей намагаєтеся приймати участь у житті міста. В своєму заповіті більшість статків ви передаєте різним товариствам Житомира, виплати близьким та службовцям. Під час жовтневої революції вас грабують червонопузі, ваше майно конфіскують, ваше серце не витримує і ви помираєте. Але й після смерті вам не дають спокою. В боях під Житомиром вбивають червоного командира боженка, вас викидають з труни і ховають там його. Де ваші рештки – ніхто не знає. А тепер кульмінація. Як ви думаєте, яке ім’я носить ваш парк, який стоїть на вашій землі, в якому й досі стоять статуї грецьких богів, які ви замовляли, в Україні, яка вже є незалежною державою 32 роки? Правильно – ПАРК Б**ДЬ ГАГАРІНА».
![](https://cdn.times.zt.ua/wp-content/uploads/2023/06/352576295_104516449341590_3015429147506757493_n-e1686308266256-1024x699.jpg)
Крім цього, Шодуар фінансував створення Старого Бульвару, яким також у вільний час гуляють, фотографуються місцеві та гості Житомира. Втім, на самому його початку, довгий час стояв пам’ятник пушкіну, який, на щастя, вдалося прибрати минулого року, після повномасштабного вторгнення росії.
![](https://cdn.times.zt.ua/wp-content/uploads/2023/06/Gevorgianchik_3-e1686308469724.jpg)
Мартин Якуб пропонує встановити на тому місці бюст Івана Максиміліановича де Шодуара, який подарував Житомиру чудовий та унікальний парк, а також був меценатом, який зробив чимало для розвитку нашого міста.
«На постаменті, на якому стояло погруддя пушкіна в Житомирі, пропоную встановити бюст Івана Максиміліановича де Шодуара, місцевого мецената, про якого я писав у попередньому пості. Зробив орієнтовний ескіз. Певні кроки в реалізації цієї ідеї вже зроблено. Людмила Журавська пообіцяла влаштувати зустріч з хорошим місцевим скульптором», – написав він.
![](https://cdn.times.zt.ua/wp-content/uploads/2023/06/Znimok-ekrana-2023-06-09-o-13.53.32-1024x620.png)
Згодом письменник розповів про зустріч із житомирським скульптором Василем Фещенком, тому цілком можливо, що початок Старого Бульвару прикарашатиме памятник Шодуару. А з часом, будемо сподіватися, міська влада врешті перейменує парк на «Шодуарівський». Проте і нам, житомирянам, важливо брати участь у збереженні історії міста та тих постатей, які в свої часи розвивали та покращували Житомир.
Нагадаємо, у Шодуарівському парку на зміну старожилу оселився новий мешканець.
Будьте першим, хто прокоментував "Історія житомирського парку Шодуара: несправедливість та дух радянщини"