13-річнна Анна Давидова з Житомира про користь від занять кінним спортом, тренування і нагороди на турнірах. ФОТО

У 7 років Анна Давидова із Житомира вперше спробувала їздити верхи. До цього мотивував тато. Зізнається, враження були досить змішаними, адже вона була маленькою, а кінь здавався величезним, тож було трохи лячно. Відвідала кілька занять у КСК «Алюр» у селі Бистрі та вирішила зробити перерву.

Знову кінним спортом зацікавилася вже через два роки. Втім, тільки почала активно займатися, в Україні запровадили жорсткі карантинні обмеження, що фактично унеможливили подальше навчання.

Врешті, навесні минулого року Анна зважилася на третю спробу, яка видалася найбільш успішною. Вона навіть встигла взяти участь у змаганнях і гарно показати себе, зайнявши призові місця.

«Я повернулася до кінного спорту, аби трохи відволіктися від війни. Щоправда, спершу не була в захваті від такої ідеї, але батьки наполягли і відвезли мене на конюшню, за що зараз я їм дуже вдячна. Там знайшла багато друзів, якими маю спільні інтереси та захоплення, пов’язані з кіньми. Мені стало цікаво їздити верхи, розвиватися в цьому напрямку, ставити цілі і досягати їх, – ділиться 13-річна учениця ліцею № 16 Анна Давидова. – Я з дитинства перебувала у пошуках себе: займалася народними танцями в хореографічному ансамблі «Сонечко», відвідувала майстер-класи зі створення картин олійними фарбами в центрі розвитку «Вподобайка», різні розвиваючі заняття, брала приватні уроки з карате у тренера Олега Грибана, але він зараз боронить нашу країну у складі ЗСУ. Наразі вивчаю англійську мову і вчуся грати на гітарі. Кінним спортом займаюсь 5-6 разів на тиждень в КСК «Домбай» у смт. Новогуйвинське. Дисципліна – конкур, тренер – Тетяна Матвієнко. Одне заняття триває від 45 хвилин до двох годин, протягом яких виконую виправи – крок, рись, галоп, які є обов’язковими, долаю перешкоди різної висоти. У тренування також входить підготовка коня – чистка, сідлання, догляд за амуніцією, а після заняття потрібно помити коня і випасати на траві, поки висохне».

Перш за все, наголошує Анна, для верхової їзди потрібне бажання і настрій. З екіпірування – бриджі, рукавички, спеціальне взуття (черевики з крагами або чоботи), гольфи, захисний шолом, а дітям до 14 років необхідно займатися у захисному жилеті. Протипоказань для кінного спорту нема. Хто має гарну фізичне здоров’я, може займатися конкуром, якщо є якісь проблеми – їхати кроком. Приміром у «Домбай» часто привозять діток із різними діагнозами, які спокійно їздять на конях, покращують емоційний стан, зміцнюють м’язи, адже при верховій їзді задіяні усі групи м’язів людини. Такі заняття несуть лише користь.

«Відколи почала займатися кінним спортом професійно, почуваюся більш сміливою, врівноваженою, витривалою і зосередженою. З’явилися нові риси – наполегливість, пунктуальність. Дуже подобається проводити час із кіньми, бо вони розумні, кмітливі та вірні. Кінний спорт надихає, розслабляє, перезавантажує, поєднує людину і природу, – веде далі Анна. – Не ставлю перед собою мету у майбутньому бути тренером, займаюся у своє задоволення, але хочу їздити на турніри, здобувати нагороди і стати майстром спорту».

Дівчина розповідає, що підготовка до змагань проходить безперервно, адже вони відбуваються кожні два тижні. Намагаються брати участь щомісяця, аби мати більше часу на тренування.

Під час у травні цього року в КСК «Equides Club» Анна Давидова зайняла ІІІ місце на висоті 60 см і ІІ місце на висоті 80 см. Чотири спортсмени КСК «Домбай» привезли звідти 8 медалей та один розряд (ІІІ-й). На наступних змаганнях у КСМ «Parade Allure» в Жашкові вже мала ІІ місце на висоті 85 см.

«Турніри – це дуже відповідальні та водночас веселі і цікаві події», – констатує спортсменка.

Вона вдячна усім, хто підтримує і стимулює її в кінному спорті: батькам, які привили любов до спорту та постійно шукають можливості для всебічного розвитку і самореалізації дитини; тренеру Тетяні Володимирівні за працю, витримку, знання і навики, якими так вміло ділиться; подрузі Олександрі Зименко за допомогу, поради і справедливі настанови.