Протягом багатьох років жіночий футбол в Україні тримався здебільшого на ентузіазмі і фінансувався за залишковим принципом. Ситуація почала змінюватися після рішення Української асоціації футболу про інтеграцію жіночих команд у структури професійних клубів УПЛ через систему ліцензування. Цей крок не лише формальна вимога, а й стратегічний інструмент, спрямований на професіоналізацію жіночої ліги та забезпечення її стійкості. Проте виникає питання: чи вистачить такого адміністративного заходу для формування справді стійкої жіночої УПЛ?
Основна регламентна зміна, запроваджена УАФ, полягає у зобов’язанні чоловічих клубів УПЛ обов’язково створювати в своїй структурі жіночу команду, яка буде брати участь у національних змаганнях. Ця вимога стала ключовою умовою для отримання ліцензії на виступ у найвищому дивізіоні України.
Цим рішенням забезпечується доступ жіночих команд до інфраструктури, фінансування та управління стабільних клубів із великими фінансовими ресурсами. Використання бренду, імені та маркетингових можливостей клубів УПЛ має стати інструментом для підвищення популярності жіночого футболу в медіа середовищі.
Крім того, клуби повинні розвивати не тільки основну жіночу команду, але й підтримувати юнацькі жіночі команди (ДЮСШ), що буде сприяти формуванню кадрового резерву та загальному розвитку жіночого футболу в країні.
Після запровадження нового регламенту більшість клубів Української Прем’єр-ліги організували або інтегрували жіночі команди, що безумовно є позитивним кроком. Проте аналіз показує, що наслідки ліцензування мають двосторонній характер.
Жіночі команди тепер забезпечені стабільним фінансуванням, яке більше не залежить від рішень окремих спонсорів. Фінансові ресурси закладаються безпосередньо в загальний бюджет клубу, що значно покращує прогнозованість і стабільність.
Команди отримали можливість тренуватися на сучасних клубних базах, користуватися високоякісними тренажерними залами та медичним обслуговуванням, що раніше було доступно лише найуспішнішим клубам.
«Залишковий принцип» усе ще діє: попри стабільність фінансування, його обсяг у багатьох випадках залишається мінімальним, що лише відповідає ліцензійним вимогам. Однак цього недостатньо для забезпечення конкурентоспроможності команди на високому рівні або виплати гідних зарплат.
Часто управління жіночою командою покладається на штатних працівників клубу без додаткового фінансування чи призначення окремого менеджера. Це негативно впливає на якість менеджменту.
Клуби можуть організувати команду, проте майже не інвестують у її маркетинг, PR чи взаємодію з уболівальниками, оскільки не очікують швидкої комерційної вигоди.
Клубне ліцензування є основою, але не завершеною структурою. Для формування по-справжньому стійкої та конкурентоспроможної жіночої УПЛ Українська асоціація футболу має вдосконалити регламент, додавши фінансові та маркетингові вимоги.
Зокрема, необхідно запровадити вимогу щодо мінімального фінансування жіночої команди у відсотковому відношенні до бюджету чоловічої: наприклад, не менше 5%. Це допоможе уникнути ситуацій, коли жіночу команду утримують без належних ресурсів, за принципом «кишенькових витрат».
Окрім цього, УАФ варто взяти на себе маркетингову функцію, організувавши централізований продаж прав на трансляцію матчів жіночої ліги. За прикладом американської NWSL (Національна жіноча футбольна ліга), дохід від таких прав має розподілятися між клубами, що забезпечить їм економічну мотивацію для розвитку.
Додатково слід включити до ліцензійних вимог пункти щодо дотримання принципів гендерної поваги у висвітленні подій та боротьби з будь-якими формами дискримінації, що узгоджується із загальною тематикою реформ.
Введення клубного ліцензування стало важливим кроком для того, щоб вивести жіночий футбол з аматорської сфери. Воно забезпечує інституційну стійкість, однак стійкість — це ще не конкурентоспроможність. Для реального прогресу УАФ повинна перетворити цю формальну вимогу на джерело економічного розвитку, встановивши прозорі фінансові стандарти і створивши окрему бізнес-модель для жіночої ліги.
Софія Микитюк
Будьте першим, хто прокоментував "Ліцензія на рівність: чи достатньо паперу, щоб врятувати жіночу УПЛ?"