Фактчекінг: як не стати мішенню для фейків, пропаганди та шахраїв

Інформаційна безпека починається з простого запитання: «А це точно правда?»

Щодня ми отримуємо десятки повідомлень: новини, відео, дописи, рекламу, посилання в чатах. Частина з них інформує, частина розважає, а деякі створені для того, щоб ввести в оману, викликати емоцію, нав’язати певну думку або змусити нас виконати потрібну комусь дію.

Саме тому медіаграмотність сьогодні – це не просто вміння читати новини. Це навичка цифрової безпеки.

Проєкт «BRAMA» допомагає громадянам навчитися розпізнавати фейки та пропаганду, протидіяти поширенню дезінформації та популяризувати безпечне поводження в мережі. А починається така безпека з фактчекінгу.

Фактчекінг: не вірити чи перевіряти?

Фактчекінг – це перевірка фактів, тверджень та інформаційних повідомлень за надійними джерелами.

Раніше фактчекери працювали переважно в редакціях і перевіряли цифри, дати, прізвища, цитати та факти в журналістських матеріалах. Сьогодні фактчекером у певному сенсі має бути кожен користувач соцмереж.

Адже натискаючи «поділитися», ми фактично стаємо учасниками поширення інформації.

Не перевірив – не поширюй

Тому в межах медіаграмотності, важливо навчитися бачити не лише неправду, а й те, як правду можуть використовувати для маніпуляції.

Ознаки, що новину варто перевірити:

• Гучний заголовок («ШОК!», «ТЕРМІНОВО!», «ВИ НЕ ПОВІРИТЕ!»). Мета такого заголовка – перш за все привернути вашу увагу. Не реагуйте на заголовок – прочитайте матеріал;
• Немає першоджерела («Стало відомо…», «Експерти повідомляють…» тощо). Немає джерела – є причина для перевірки;
• Цитата вирвана з контексту. Навіть справжню цитату можна використати для маніпуляції. Знайдіть повний матеріал і перевірте, що саме людина сказала і в якому контексті;
• Підозріле фото або відео. Зображення – не автоматичний доказ. Фото може бути старим, зробленим в іншій країні або використаним у зовсім іншому контексті;
• Вас намагаються сильно емоційно «зачепити». Страх, гнів, паніка, ненависть, шок – сильні емоції знижують нашу здатність спокійно перевіряти інформацію. Відчули сильну емоцію – зробіть паузу;
• «Експерт» без компетентності. Перевірте, хто саме робить заяву, де працює та чи має відповідний досвід.

Пам’ятайте, мета таких публікацій – не переконати вас, а втягнути в суперечку та викликати емоційну реакцію.

У соцмережах інформаційна боротьба часто відбувається просто в коментарях. Провокаційні повідомлення можуть створювати як реальні користувачі, так і автоматизовані акаунти – боти.

Тому важливо не лише контролювати власну реакцію, а й звертати увагу на те, хто саме стоїть за акаунтом. Не впевнені – не вступайте в суперечку. Перевірте акаунт, заблокуйте або поскаржтеся. Зупиніться. Перевірте. Не піддавайтеся на провокацію.

Перевіряйте інформацію – захищайте себе

У цифровому середовищі інформаційна безпека залежить не лише від технологій, а й від наших щоденних дій.

Перед тим як повірити повідомленню, поширити допис або вступити в суперечку, варто зробити просту паузу й поставити собі кілька запитань: Хто це повідомляє? Звідки ця інформація? Чи є першоджерело? Чи підтверджують її інші надійні джерела? Чому це повідомлення викликає в мене таку сильну емоцію?

Критичне мислення, уважність та звичка перевіряти інформацію допомагають не лише не стати учасником поширення дезінформації, а й захистити власні дані, кошти та цифрову безпеку.

Саме цій меті сприяє проєкт «BRAMA» – він допомагає громадянам розпізнавати фейки та пропаганду, протидіяти поширенню дезінформації й формувати навички безпечної поведінки в мережі.

Крім того, учасники проєкту отримують практичні поради з кібер- та медіаграмотності, дізнаються про поширені схеми онлайн-шахрайства та способи захисту, щоб не стати жертвою зловмисників.

Корисну інформацію про протидію дезінформації та спаму також можна знайти на платформі «Чатові онлайн».

Нагадаємо, робота в шахрайському кол-центрі: за що загрожує кримінальна відповідальність.