У Житомирі обговорили конституційні зміни та як вони впливатимуть на життя українців

Сьогодні, 26 листопада, у Житомирі відбувся публічний форум, де у форматі відкритого діалогу була обговорена тема конституційних процесів в Україні. Зокрема, щодо змін Конституції, які Президент України ініціював 29 серпня 2019 року, свою думку, результати соціологічних досліджень та рекомендації висловлювали аналітики, громадські організації, народні діючі та колишні депутати, представники політичних партій та експерти.

Публічний форум «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами» організований на всеукраїнському рівні. Вперше такий захід було проведено у м. Львові. Житомир став другим містом, де цьогоріч було проведено громадські обговорення.

«Сьогодні ми маємо обговорити конституційні зміни, про які, на жаль, люди мало знають або й взагалі не чули. За результатами опитування, яке провів Національний демократичний інститут серед українців, більшість із них не чули про нововведення, а близько третини не змогли взагалі пояснити, що таке Конституція України, хача й чули про це раніше. Тому наша організація та Центр політико-правових реформ вирішили проводити такі дискусії серійно по містах України, аби громадяни могли зрозуміти суть таких змін до Конституції. Далі, приблизно весною 2020 року, плануємо провести громадські обговорення щодо реформи самоврядування. Зараз працюємо у 30 містах України, а з наступного року охопимо уже 80.» — пояснила виконавча директорка ВГО «Інститут Республіка» Олександра Скиба.

Протягом поточного року, відповідно до результатів опитування НДІ, прослідковується зміна настрою українців на майбутнє, зокрема 52 % вірять, що їхні діти та онуки будуть жити благополучно. Респонденти вважають, що найважливішими характеристиками повноцінно функціонуючої демократії є справедливе правосуддя для всіх, свобода слова та захищеність прав людини.

«Президент України ініціював одночасно 7 змін до Конституції. Частина змін стосується повноважень президента й парламенту, зокрема Зеленський запропонував додати президенту 2 нових повноваження — формувати незалежні регулятори в сфері господарської діяльності та регулювати діяльність антикорупційних органів. У змінах не вказано, які саме органи будуть створюватись для регуляції господарської діяльності, а лише зазначено, що Президент може сам назначати та звільняти керівників. Проте такі повноваження більшою мірою стосуються уряду й на сфери господарювання, де справді потрібен контроль, президент країни не мав би впливати. Зміни керівних посад в ДБР та НАБУ за нововведеннями також мають підпорядковуватися Президенту, проте в документі потрібно чітко вказати, що посади призначатимуться лише після проведення відкритих доброчесних конкурсів. У змінах до Конституції України також був пункт, що народ України може вносити законопроекти до парламенту. Народно-законодавча ініціатива — це добре, але потрібно чітко вияснити, хто є народом, та яким чином вони можуть організувати та подати один законопроект. Без уточнень та деталізації використовувати такі пункти у Конституції України просто неможливо!» — наголосила співголова громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ» та аналітикиня Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Експерти зробили свій висновок, що у нових змінах до Конституції України є спільний знаменник: відсутність комплексного бачення конституційної реформи, брак належних громадських та експертних обговорень. У країні є 7 точкових змін через 7 різних законів без загального розуміння мети та наслідків конституційних змін та механізмів їх реалізації.

«Законопроект, який пропонує скоротити третину від усіх 450 народних депутатів, не передбачає інших змін пропорцій, наприклад на право звернення депутатів до Конституційного суду. Бо 45 депутатів від 300 — не те ж саме, що й від 400 депутатів. Також цей законопроект передбачає розрив у діяльності парламенту, бо сказано, якщо законопроект буде прийнято, то Верховна рада України буде працювати лише до виборів, а не до відкриття першого засідання новообраної ВРУ. Тому може скластись ситуація, що держава місяць існуватиме без парламенту, а це неприпустимо. Бо, наприклад, тільки парламент може ухвалювати укази президента про введення воєнного чи надзвичайного стану. Навіть та ж сама Революція гідності, коли парламент залишився єдиними легітимним органом, який би міг стабілізувати ситуацію в Україні. І схожих нюансів в інших 6 законопроектах не менше» — зазначив експерт конституційного права Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк.

Нагадаємо, що 3 вересня ВРУ направила 7 конституційних змін до Конституційного СУДу України для висновків, без яких змінити Конституцію неможливо. Зміни остаточно можуть бути ухвалені не раніше лютого 2020 року, зважаючи на особливу процедуру.