Повернення з полону: як не нашкодити тим, хто досі в неволі

Повернення українських військових із російського полону щоразу стає подією, на яку чекає вся країна. Разом із радістю від звільнення Захисників та Захисниць зростає й увага суспільства до їхніх історій. Однак фахівці наголошують: необережні висловлювання, надмірна публічність або розголошення деталей можуть не лише завадити майбутнім обмінам, а й створити додаткові ризики для тих, хто досі перебуває в неволі.

Саме тому робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими підготувала рекомендації для родин полонених, звільнених військовослужбовців та представників медіа.

Інформація, яка може нашкодити

Однією з найпоширеніших помилок є розголошення персональних даних військовополонених. Навіть на перший погляд незначні подробиці про службу, військову спеціальність чи місце виконання завдань можуть бути використані ворогом або вплинути на процеси, пов’язані зі звільненням.

Особливо обережними слід бути під час спілкування зі ЗМІ. Якщо раніше людина не була публічно відомою, надмірна медійна увага до неї після потрапляння в полон може ускладнити переговорні процеси та повернення додому.

Окрему загрозу становлять інформаційно-психологічні операції росії. Родичі полонених нерідко отримують телефонні дзвінки або повідомлення, мета яких – посіяти паніку, спровокувати емоційні дії чи використати відчай сімей у пропагандистських цілях. Фахівці закликають не піддаватися на подібні маніпуляції та перевіряти будь-яку інформацію через офіційні канали.

Куди звертатися родинам полонених

У Координаційному штабі наголошують, що ефективною залишається взаємодія з міжнародними організаціями та правозахисними інституціями. Йдеться про звернення до структур ООН, міжнародних організацій, урядів іноземних держав із закликом посилювати тиск на росію та вимагати дотримання норм Женевських конвенцій.

Не менш важливо підтримувати постійний контакт із Координаційним штабом та повідомляти про будь-яку нову інформацію щодо полонених до Національного інформаційного бюро та правоохоронних органів.

Окремо громадян попереджають про шахрайські схеми. Якщо невідомі особи через телефонні дзвінки, соціальні мережі, чат-боти або спеціальні форми на неофіційних ресурсах намагаються отримати дані про військовослужбовців чи вимагають гроші за нібито сприяння в обміні або звільненні, про такі випадки необхідно негайно повідомляти правоохоронців та Координаційний штаб.

Відповідальність після звільнення

Особлива увага приділяється комунікації військових, які повернулися з полону. Їхні свідчення мають велике значення для документування воєнних злочинів, однак частина інформації може становити небезпеку для тих, хто залишається в руках ворога.

Експерти радять уникати публічного розголошення особистих даних побратимів і посестер, які досі перебувають у полоні. Також не рекомендується детально описувати тортури, умови утримання чи конкретні випадки порушення прав людини. Подібна інформація може бути використана російською стороною для оцінки ефективності методів тиску або призвести до погіршення становища інших бранців.

Не менш небезпечним може бути поширення фотографій та відеозаписів, на яких присутні військові, які ще не повернулися додому. Такі матеріали здатні розкрити додаткові відомості про їхню службу чи обставини перебування в полоні.

Фахівці підкреслюють, що кожна публічна заява, коментар чи допис можуть мати наслідки для людей, які залишаються в полоні. В умовах війни інформація стає не менш важливою, ніж зброя, а відповідальне ставлення до неї здатне допомогти зберегти життя та наблизити повернення українських Захисників додому.

Нагадаємо, «Скільки ще?»: у Житомирі провели акцію-нагадування про полонених та зниклих воїнів (ФОТО).