Різдво – святкування та традиції найбільшого родинного свята

7 січня православний світ відзначатиме одне з головних християнських свят, яке знаменує народження Ісуса Христа — Різдво Христове. Здавна українці бережуть і шанують традиції, які значно відрізняються від європейських чи тих, що ми бачимо в американських фільмах. Колядки, вертеп, ворожіння — усе це робить українські традиції унікальними та неповторними.

За давніми традиціями, різдвяне святкування починається ще ввечері 6 січня — навечір’я Різдва Христового або Святий Вечір. У цей день всі члени родини мають бути вдома, і допомагати один одному під час святкових приготувань. Ще вдосвіта господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Так, як Різдву передує сорокаденний піст, всі страви на Святвечір мають бути пісними. Чіткого переліку страв немає, але обов’язковими вважаються: кутя, узвар, борщ, вареники та випічка. Під час трапези за столом не можна лаятися, сперечатися і лихословити. Після Святої вечері, у пам’ять про своїх мертвих родичів, люди ставили для них кутю та узвар на вікнах чи на столі, залишали немитими ложки та миски «щоб і душі могли поживитися».

Різдво для більшості сімей розпочинається з Богослужіння. Вранці 7 січня родини йдуть до церкви, а після сідають за святковий стіл, радісно вітають один одного фразою «Христос родився! Славімо його!». На відміно від Святого вечора, під час різдвяних свят вже не обмежуються пісною їжею. На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо. 

Як і в більшості православних свят, у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити будь-яку іншу фізичну роботу, а також лаятися чи сваритися. Різдво вважають святом милосердя, тому не можна відмовляти нужденним у милостені. Народження Ісуса Христа слід зустрічати охайними, а не в старому й брудному одязі. 

Обов’язковою різдвяною традицією є колядування. Зазвичай, групи колядників піснями славлять господарів, бажають щастя, здоров’я та достатку. Господарі у свою чергу дякують колядникам солодощами або грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Давнім звичаєм є ходіння з вертепом, здебільшого воно поширене в Західній Україні. Вертеп — це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в спеціальному ящику, в якому показували вистави з двох частин. У першій частині грали сцени пов’язані з народженням Христа й біблійними персонажами, у другій — описували історії з життя людей. Неодмінним атрибутом є різдвяна зірка, яка символізує радість, сама вона несе новину про народження Ісуса. Популярним є і живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконують живі люди. 

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння. Здавна вважалося, що саме в цей день воно найправдивіше, оскільки межі між живим і мертвим світами стають найбільш тонкими, потойбічні сили проникають у живий світ, і відкривають таємниці майбутнього. Ворожінням займалися переважно дівчата, які просили гарний врожай, погоду, багатство і, звичайно ж — заміжжя. 

Звісно у наш час багато традицій загубилися, і втратили свою актуальність, проте незмінною, і гарною традицією залишилося пробачати один одному образи та миритися.

І однією з найкращих традицій, якої досі дотримуються більшість українців на Різдво, є проведення часу з родиною. Тому не забувайте в цей день про своїх батьків, бабусь і дідусів та насолоджуйтесь родинним святом.

Нагадаємо: День Андрія Первозванного: історія, традиції, заборони