«Оновлене» житомирське телебачення: вперед у минуле?

«Здається, ще трохи – і для нас заспівають молодий Зібров та Поплавський на сцені драмтеатру в якості VHS…» Телеканал «Житомир» (на місцевому сленгу – «колосок») від 24 січня 2018 р. змінив поточний формат мовлення на широкоекранний, а також оновив логотип та графіку. Трансляція у форматі 16:9 відбувається на всіх платформах – мультиплекс МХ5 (Т2), аналогове мовлення, Інтернет-платформи. Але що змінилося на екрані?

Сьогодні класичному телебаченню важко конкурувати з мережею Інтернет, де за лічені секунди можна знайти улюблений телевізійний продукт.  Тому сучасні телевізійники пнуться зі шкіри, аби якось осучаснитись, виглядати гідно та залучити якомога більше глядачів. Особливо це б мало стосуватися телеканалу, який з «державного» виріс до «суспільного».

Аби розпочати мовлення у новому форматі, на «Житомирі» переобладнано студії прямого ефіру, монтажні комп’ютерні станції, застосовано широкоформатні камери та оновлено передавальний центр. Чесно кажучи мені, як пересічній громадянці, ці маніпуляції мало про що говорять. Я оцінюю вже кінцевий результат – як глядач. Тож…

Оновлена телепрограма

Не поспішайте бігти за поп-корном у передчутті перегляду цікавого фільму у вихідний день. Вмикаючи телеканал «Житомир», ви матимете змогу насолодитися серіалами 20-річної давності (наприклад, «Роксолана» с Ольгою Сумською) та малоцікавими передачами не першої свіжості. Пізнавального контенту мізерна кількість. Представлена програма передач може зацікавити хіба що аудиторію віком 60+, яка бажає поринути у ностальгію за молодими роками. «Здається, ще трохи – і для нас заспівають молодий Зібров та Поплавський на сцені драмтеатру в якості VHS…» – написав з цього приводу один скептик на житомирському сайті. Чомусь навіть за аналогією згадався «легендарний» УТ-1…

Заради рецензії я присвятила телеканалу «Житомир» свої вихідні, адже саме тоді більшість людей має можливість прикипіти до блакитного екрану. На мене чекали вищезгадана «Роксолана» (яка йде сім днів на тиждень!), програми «Фольк діти», «Світло», «Надвечір’я долі», «Роздягалка», документальний фільм «Галичина мілітарна. УПА: Галицькі месники», декламування віршів Шевченка… Невже керівництво каналу серйозно вважає, що цим асортиментом можна викликати живий інтерес у глядача?

Не дивно, що все більше людей притримується думки: по телевізору немає чого дивитися. Наскільки я зрозуміла з сітки мовлення, у будні ефір транслюється від 07:00 до 10:00 та від 13:30 до 21:00. Тобто, від 10:00 до 13:30 можна насолодитися хіба що ось таким видовищем, знайомим з дитинства.

Вечірній ефір також багато часу не займе. Зважаючи на те, що більшість людей після робочого дня та домашніх клопотів, вмикають телебачення близько восьмої-дев’ятої вечора, їм залишиться тільки послухати «Казки Сашка Лірника». А далі що? На добраніч, малята?.. У пізній вечірній прайм та постпрайм – канал просто спить. За гроші обласного бюджету, між іншим.

Я моніторила сітку мовлення приблизно 2 тижні – і не могла позбутися ефекту «déjà vu». Все одне й те саме: «Роксолана», «Фольк діти», «Світло», «Надвечір’я долі», документальний фільм… Пам’ятаєте старе добре кіно «День бабака»? За сюжетом головний герой один і той же день проживав заново. Прокидався другого лютого знову і знову. Таке враження, що керівництво телеканалу «Житомир» так само застрягло у часовій петлі. Прокидається знову і знову десь у лютому 1993 року…

Оновлений сайт

Обличчям кожної компанії є її сайт. Здавалося б – кому б, як не фахівцям медіа-справи, мати Інтернет-ресурс, який би поєднав у собі комунікативну та інформаційно-аналітичну функції? На жаль, наш місцевий «медіа-гігант» не може цим похвалитись. Сайт більше нагадує дипломну роботу студента-програміста, або підробіток якогось гуманітарія у вільний час. Він дивує вже хоча б своїм мінімалізмом та відсутністю оригінальності. Ніколи не думала, що суспільне телебачення, до якого особлива увага, буде представлене доволі посереднім сайтом ось із такою заставкою. Вгадайте, що це: захід сонця над Житомиром, чи «надвечір’я долі» телеканалу «Житомир»?..

Оновлена студія прямого ефіру

Хотілося б зупинитися на студії, яку теж було нібито оновлено. Програма «Тема дня», мабуть проходила саме в ній: заступник начальника управління комунального господарства міськради Віталій Шевчук у своєму інтерв’ю давав відповіді на питання стосовно нещодавнього снігопаду. Чесно кажучи, склалося враження, що посадовця закинули за куліси драмтеатру – він сидів на фоні червоної чи то штори, чи то портьєри. Все, жодних інших студійних елементів не було. Оригінальності та креативу явно бракувало у всьому. Тому і програма вийшла така ж нудна та безлика.

Можливо, на каналі є інші цікавіші проекти, з краще оформленою студією, але потрібно мати щастя на них натрапити! Після перегляду передачі, де ведучий разом зі священиками на одній монотонній ноті обговорювали тему домашнього насильства – виникло бажання викинути не тільки пульт, а й сам телевізор…

 Замість післямови

Що можна дійсно високо оцінити, так це почуття гумору працівників каналу. Написати на сайті, що «Житомир» – це незалежний, суспільний та прогресивний телеканал» – досить пафосно та амбіційно. Вмикаючи зазначений канал, глядач переміщується у минуле, в зародок регіонального телебачення, яке так і не розвинулося за десятки років. Те, що показують зараз – це контент для телеканалу «Ностальгія».  Так би мовити, минуле у сьогоденні. Немає бліц-опитувань, передач-п’ятихвилинок з цікавим змістом, просто гарних програм та видовищних фільмів.

Єдине, що здалося вартим перегляду – передача «Говорити українською». Принаймні, вона вирізняється певною креативністю та молодіжним духом. Але якщо у лютому транслювалися новорічні випуски… Це ще раз підтверджує гострий брак гарного оригінального контенту.

В наш час швидкого розвитку інформаційних технологій та великих можливостей – необхідно встигати за примхливим телеглядачем. А не транслювати «Роксолану», від якої вже сіпається око. Але будьмо оптимістами! Можливо, керівництво каналу вирішило спочатку змінити технічну сторону,  а вже потім осучаснити ефір. Можливо, пізніше «Житомир» порадує нас оригінальними цікавими проектами. І ми знову захочемо дивитися телевізор – і шукатимемо канал з золотистим колоском у лівому верхньому куті.

Орина МАРКЕВИЧ