4 Але це «рівняння» діятиме тільки 7 днів на рік. І не скрізь. Наприклад, в Олевську можуть згадати, що під червоно-чорним прапором бандерівці знищили синьо-жовту «Поліську Січ» Тараса Бульби-Боровця. А як примусити піднімати прапор ОУН(б) у Коростені, де мер – ледь замаскований комуніст?..
7 березня 2018 року обласна рада Житомирщини прийняла постанову, в якій рекомендувала піднімати червоно-чорний «революційний» прапор біля адміністративного будинку Житомирської обласної ради, а також на будівлях, у яких розміщуються органи місцевого самоврядування.
Перелік дат складається з шести пунктів:
- 1 січня – День народження голови Проводу ОУН – Степана Бандери
- 9 березня – День народження Тараса Шевченка
- Четверта неділя травня – Свято Героїв
- 23-24 серпня – День прапора та День Незалежності України
- 14 жовтня – День захисника України, день створення УПА
- 21 листопада – День Гідності та Свободи
На знак вшанування пам’яті Героїв національно-визвольних змагань революційний прапор ОУН підніматимуть в траурному оформленні – у цьому випадку до верхньої частини древка або флагштока прапора прикріплюється чорна стрічка.
Ініціаторами даного рішення виступили фракції ВО «Свобода» (голова – Сидір Кізін) та «Самопоміч». «Зараз йде мова про маркування української території. Зараз ми, фактично, приймаємо історичне рішення. Хочу, щоб це зрозуміли мої колеги депутати!» – проголосила депутат від «Самопомочі» Олена Галагуза.
Одразу виникає ряд запитань.
- Чому партійний прапор ОУН(б) названо «революційним»? Яку революцію він символізує? Де, як і коли відбулася ця революція?
- Яке відношення до червоно-чорного прапора має, наприклад Т. Шевченко?
«Вічні революціонери»
Що стало головною причиною краху української держави на початку ХХ ст.? «Революційна» анархія та війна всіх проти всіх. «Революціонер» Петлюра боровся з «олігархічним режимом» гетьмана Скоропадського. Потім «революціонер» Махно так само затято боровся з «олігархічним режимом» Петлюри. Після цього «революціонери» Зелений та інші отамани й отаманчики – вже поборювали «олігархічний режим» Махна.
В результаті всі ці «вічні революціонери» опинилися, в гіршому разі, у катівнях ВЧК. У кращому разі – в еміграції. Гетьман Скоропадський розводив квітники у Франції. Махно, щоб вижити, шив жіночі панталони під Парижем і вмер від сухот у крайній нужденності. Петлюру застрелив психопат Шварцбард. А що було в Україні, яку вони кинули напризволяще? Масові репресії. «Воєнний комунізм». Голод-1921. НЕП. «Колективізація» з новими репресіями. Голод-33 з канібалізмом.
Анархія – мати порядку деградації
Анархія зжерла українську державність. Анархія починається з мультигетьманщини, отаманщини, міжусобиць та взаємного знищення. Анархія – це відсутність єдності та відповідальності. Анархія – коли український прапор перевертають догори дриґом через китайські забобони, коли два або три прапори замість одного, коли кожна партійка малює свій власний чи то тризуб, чи то пародію на тризуб. Анархія – коли на трибуну лізе, хто хоче (не знявши шапки у сесійній залі!), і меле, що душа забажає.
Анархія – коли з пафосом приймають закони, на які посполиті плюють, і постанови, які виконуватимуть не всі і не всюди. Як О. Галагуза та С. Кізін примусять піднімати прапор ОУН(б) у Коростені, де мер – ледь замаскований комуніст? Риторичне запитання. В Олевську, наприклад, можуть згадати, що під червоно-чорними прапорами бандерівці знищили синьо-жовту «Поліську Січ» Тараса Бульби-Боровця. Що ви їм заперечите?..
У Житомирі червоно-чорний прапор роками бовванів на порожньому постаменті пам’ятника Леніну. На нього мало хто звертав увагу. Чому? Бо для абсолютної більшості житомирців цей прапор нічого не означає. Не викликає жодних емоцій. Зеро. І навряд чи щось зміниться, якщо його тепер підніматимуть 7 днів на рік над обласною чи міською радою.
І наостанок. Багато хто буде здивований, але офіційний прапор ОУН – ні «бе», ні «ме», а саме єдиної ОУН – ось:
Тарас СТРІЛЬЧИК
Р. S. Times.Zt.Ua нагадує: журналіст на сторінках нашого видання висловлює лише власну точку зору. Якщо ви маєте інший погляд на цю, без сумніву, дискусійну тему – будь-ласка, надішліть свій текст на адресу редакції:
Перш за все запрошуємо до дискусії Олену Галагузу та Сидора Кізіна, чиї прізвища згадано у статті.
А з якого дива політичні питання обговорюються на сторінках цього видання?
Тут більше питання ментальності і національної долі, ніж політики.
Усе на світі має межу,але глупість людська безмежна!
Где лгут и себе и друг другу,и память не служит уму, история ходит по кругу из крови-по грязи-во тьму.