А ви готові? Святкуємо Масляний тиждень!

Від сьогодні, 24 лютого у понеділок, в українці починають святкування Масляної неділі, кінець якої припадає у цьому році на 1 березня. Таким чином ще наші пращури проводжали зиму і раділи пробудженню весни, тож свято має безліч традицій та свою історію.

Історія Масляної

До християнського періоду язичники святкування Масниці приурочували до весняного рівнодення. Для різних народів світу, що користуються сонячним календарем, це свято віщує ще й початок нового року. А традиційною для нас масляною це свято стало після хрещення Русі.

Православна Церква всіляко намагалася забути про язичництво, і всі нагадування про нього стерти. Тому у XVI столітті на весняне рівнодення замінили святкуванням християнської Сирної седмиці або М’ясопусту, що передує Великому посту. В цей період необхідно було відмовитися від спокус, свою душу і тіло підготувати до покаяння, а про усі образи забути, примирившись з рідними. 

В останній тиждень перед постом заборонено їсти м’ясо, але можна вживати рибу, і молочні продукти. Саме тому в ці дні в народі й отримали назву Масляна неділя. Головними символами свята є млинці, народні гуляння, і опудало Масляної.

Традиції

За традицією святкування Масляної розпочинається у понеділок, і закінчується у неділю. Кожен день цього свята є унікальним, має свою назву і ритуали. За традицією головне частування в цей тиждень — млинці, що символізують собою сонце. 

Понеділок — зустріч. Цього дня завершували підготовку розваг, ходили в гості, випікали перші святкові млинці, і пригощали бідняків, таким чином поминали душі покійних. 

Вівторок — сватання. В селах саме наставав час для оглядин, і неспроста. З настанням Великого посту про весілля годі й думати. Створювати нову сім’ю можна буде вже після Великодня. 

Середа — ласунка. В цю середу майбутня теща готує частування для зятя — пече млинці. Чим більше страв на її столі, тим більше благословень зять отримає від тещі.

Четвер — розгул. У четвер святкування Масляної розпочиналося з розмахом: хороводи, катання з льодових гірок, стрибання через багаття, бої на кулаках — усе це відбувалося у супроводі пісень і танців. Але головною розвагою цього дня вважалась «війна» за снігове містечко. Дорослі разом з дітворою зводили фортецю зі снігу. А потім, розділившись на піхоту та кінноту, намагаються змести оборону противника та зайняти фортецю

П’ятниця — тещині вечірки. Тут уже мати майбутньої дружини приходить додому до зятя, а той так само повинен пригостити її млинцями. Причому теща може бути не сама, а з подружками, щоб похвалитися перед ними, як її поважає зять.

Субота — зовицині посиденьки. В останні дні масляної невістки чекали до себе в гості чоловікову рідню. Але перед цим звали до себе зовиць — сестер чоловіка. Якщо сестри до того ж були ще й незаміжні, то разом з ними запрошували і незаміжніх подруг господині. І заміжніх, якщо сестри були вже в паріі.

Неділя — проводи. Люди готувалися до Великого посту. Вибачалися один перед одним та поминали померлих. Всю їжу треба було з’їсти, а ту, що залишалася просто спалювали. Посуд мили дуже ретельно, а потім йшли в лазню. Завершували свято урочистим спалюванням опудала Масляної. Вважалося, що розвіяний над полем попіл опудала, сприятиме гарному майбутньому врожаю.

А що ж цікавого та смачного можна приготувати на Масляну, читайте тут!