Акварельна творчість Ooh Lily

Неймовірно ніжні й теплі ілюстрації для листівок, постерів, запрошень на весілля, візиток, логотипів, оформлення дитячих кімнат і сторіс у соцмережах, одягу для дітей, упаковок для солодощів та продуктів харчування, етикеток для свічок, обкладинок книг, одягу для дорослих, аксесуарів до гаджетів створює житомирянка Лілія Боришевська, творчий псевдонім – Ooh Lily. А ще її принти можна побачити на тканині, з якої шиють дитячу постільну білизну, та навіть на підгузках. З нею співпрацюють відомі вітчизняні та зарубіжні бренди, до того ж замовлень від іноземців має навіть більше. Особливо тішить, що більшість клієнтів звертаються за послугами повторно і радять Лілію своїм колегам. Ілюстраторка працює в цій сфері уже майже шість років, обрала для себе фріланс, замовлення переважно отримує з Instagram. Там веде блог, де розповідає про свою діяльність, ділиться порадами з початківцями, публікує світлини новинок і процесу їх створення, тощо.

«Малювати навчилася самостійно. У 19 років вперше познайомилася з аквареллю та ілюстрацією, малювати почала у 20. До цього взагалі ніколи не займалася подібним. Мені дуже подобалося як малюють інші і я собі тихенько мріяла, що теж так хотіла б, – згадає Лілія. – У дитинстві не мала нічого спільного з малюванням, тому в дорослому віці довго не наважувалася спробувати. Одного дня придбала найдешевші фарби і почала практикуватися, вдосконалювати себе та матеріали. До творчості я прийшла не зовсім прямим шляхом, без розуміння як правильно, без художньої школи, без впевненості у собі. Збирала знання по крупинках, переглядала відео, читала статті. Мій творчий шлях був простим та складним одночасно. У 2016 році я закінчувала університет за спеціальністю «Соціальна педагогіка» і вступила на магістратуру за спеціальністю «Психологія». Весь час, окрім навчання і заробітку в інтернеті, мріяла малювати. Навіть не думала, що у майбутньому саме це буде моєю професією. Купила папір і фарбу, спочатку і не знаючи, що то акварель. Часто кажу, що не я вибрала її, а вона мене. Це була випадковість, яка переросла у ціле життя. Після університету сідала за кухонний стіл і пробувала малювати. З темами проблем не було – листочки, гілочки, квіточки. Не здавалася, до всього ставилася з легкістю. Коли щось не виходило, не розчаровувалася, а продовжувала далі. Завжди собі повторювала: «все буде добре, я все зможу». Переломним став момент, коли закінчила навчання. Стояв вибір – шість років освіти чи моя душа. Вирішила прислухатися до себе і ризикнути, повністю віддавшись творчості. Це було одне з найкращих рішень і зараз я щаслива. Створюю принти для текстилю, логотипи, айдентику для брендів. Я доросла до того рівня, коли зовсім не хвилююся про замовлення, бо вони в мене є завжди і це безмежно приємно. Часто спрацьовує «сарафанне радіо».

Своє перше замовлення дівчина отримала напрочуд швидко – зробила знайомій логотип для домашньої кондитерської. За це взяла символічну суму. Ще за один логотип віддячили шоколадкою. Через рік уже мала замовлення із-за кордону. Винній компанії з Польщі сподобалися її акварельні роботи та стиль. З ними реалізувала кілька проєктів.

«Я тоді лише вчилася та вивчала, все дізнавалася у процесі: як зачищати ілюстрації, знаходити потрібні шрифти, які інструменти найбільше підходять у «Фотошоп». Тому на початку не брала оплату за роботу і говорила, що лише вчусь, – продовжує Лілія. – Це була хороша практика і мені цього вистачало. Починаючи з нуля, навіть уявлення не мала, що вже незабаром із хобі це перерости у спосіб життя. Й досі не розумію, звідки у мене з’являлися сили продовжувати, коли не виходить, розвиватися, знаходити нові ідеї. Одне знаю точно – не потрібно порівнювати себе з іншими, треба порівнювати себе сьогоднішню із вчорашньою. Тривалий час я мала страхи, відчувала себе невпевненою, бо не вчилась малювати, в дитинстві нічого не виходило. «Та хто я така, щоб називатися ілюстраторкою?», – думала я. Із кожним новим замовленням, все більше вірила в себе і самостверджувалася у цій сфері. Тепер не боюсь, коли замовник каже, що повністю довіряє мені і я можу робити все, що хочу. Із задоволенням втілюю у життя свою фантазію так як це вмію, у власному стилі».

Дівчина переконана, що дійсно займається справою свого життя. Після університету ні дня не працювала на звичайній роботі. Одразу вирішила, що хоче володіти своїм часом і займатися тим, що любить. Подолала стереотипи про те, що «всі ходять на роботу», відпустила побоювання і страхи, сконцентрувалася на творчості, яка приносить задоволення і прибуток. Найбільшим досягненням називає момент, коли почала малювати «з голови», тобто як відчуває.

«У 19 років не знала як тримати кісточку в руках, не могла намалювати щось олівцем. Тоді я просто копіювала. Відкривала роботи різних людей і перемальовувала. Вивчала лінії, деталі. Розуміла, що подобається більше чи менше. Коли переросла копіювання, цілком і повністю віддалась ілюстрації і нарешті почала робити це так, як бажає душа, – говорить Ooh Lily. – Сіла за ілюстрацію, відсунула всі гаджети подалі. Залишились тільки я, фарби, пензлик і папір. Розпочалась справжня магія. Щоразу вдосконалювала себе, свій стиль. Знаходила потрібні форми і кольори. Тепер я відчуваю себе впевнено. Так, я малюю. Так, це комусь потрібно. Це радує людей, подобається моїм рідним і друзям, має відгук у підписників. Та найголовніше – це приносить задоволення мені. Колись я ходила на танці, хотіла гарно співати, фотографувала, записувалася на уроки гри на гітарі і просто спостерігала за тим як малюють інші. Ніколи не думала, що це буде моя історія і я стану частиною цього прекрасного процесу. З власного досвіду можу сміливо стверджувати, що здатність до творчості не є вродженою. Вона розвивається та формується разом з особистістю. Ця здатність – результат обставин, які змінюються упродовж життя».

Профільної художньої освіти Лілія так і не має, але періодично купує онлайн-курси для покращення технічної складової роботи. На її ілюстраціях – переважно рослини, тому планує вивчати зображення тварин.

Наразі особливою популярністю користуються одні з останніх робіт Ooh Lily – серія патріотичних ілюстрацій. Зокрема, жовто-блакитних «Ukraine» та червоно-чорних «Ukrainian Folk». В їх основі – заквітчана карта України та серце. До речі, матеріали для їх створення ілюстраторка теж використовувала українські.

У телеграм-каналі Лілії ці ілюстрації можна безкоштовно завантажити у якості шпалер для телефону, а ще користувачі соцмереж використовують їх як обкладинки чи ілюстративний матеріал до постів про нинішню ситуацію в країні, волонтерську діяльність та ін.

Крім цього, у різних виробників можна знайти еко-сумки, футболки, чохли до телефонів, листівки, предмети інтер’єру та іншу продукцію, на якій зображено «Ukraine» та «Ukrainian Folk». На «Креатив Маркеті» доступна колекція із постерів та сет цих ілюстрацій, кожен з яких містить карту України, прапори, серця, букети, фони, орнаменти, вінки і окремі елементи – квіти, гілки.

«Я завжди знала, що українці – найсильніша, найсміливіша нація. Ми доводили це не один раз. У мріях кожного з нас єдине – завершення цієї несправедливої, кривавої війни, спокій на нашій землі. Війна розриває всі струни душі. Я вирішила, що хочу продовжувати творити, писати свою акварельну історію. От тільки відчуваю зараз по-іншому. Для мене ці ілюстрації уособлюють в собі красу та біль української землі, любов та смуток українців, – пояснює житомирянка. – Дивлячись на фото зруйнованих міст чи споглядаючи у своє вікно, бачу як природа продовжує жити, квітнути, як вона заспокоює та дає надію. На створення ілюстрацій мене надихнули наші далекі пращури, які, окрім господарської діяльності, займалися ще й мистецтвом, зокрема, декоративним розписом, який широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дерев’яних виробів, у текстильній та порцеляново-фаянсовій промисловості. Особливо вразили вишиті сорочки та петриківський розпис, тому ви можете бачити його мотиви. Такою мені уявилась Україна – прекрасна, талановита та сильна, з великою історією боротьби, де завжди знаходилось місце для творчості, яка рятувала, підтримувала та допомагала бачити прекрасне в будь-який час. Творчість – втілення душі українського народу. Продовжуйте творити українське, говорити українською збагачувати нашу духовну спадщину, бо кожен з нас має значення».

До слова, частину коштів з продажу ілюстрацій «Ukraine» та «Ukraine Folk» Лілія Боришевська передає на благодійність – підтримку ЗСУ (у фонд «Повернись живим» та БФ Сергія Притули), а також надсилає у притулки для тварин, адже у такий важкий час вони теж страждають, важливо і їм допомагати. У родині дівчини є військовослужбовці, які боронять країну, все необхідне для яких – амуніцію, обладнання, купують за свій рахунок.