Коли на житомирян раптово нападає чергове неочікуване свято – вони перебувають у природній розгубленості. Вони не знають, як реагувати. Особливо чітко це видно на дітях. На фото з Михайлівської у суботу усміхаються лише декілька дівчаток – які залізли на броньовик або на татову шию. Всі інші діти зосереджені, набурмосені або позіхають від нудьги…
Ми не маємо нічого проти Дня батька як такого. Але спроба клерикальних організацій (за підтримки міської влади, звичайно ж) «організувати свято» – здається, вийшла не дуже вдалою. Організувати, формалізувати, причесати, поставити галочку про виконання заходу – типова чиновницька логіка. Але що від цього людям? Обіцяні організаторами морозиво, солодка вата та мильні бульбашки – чи достатньо цього, щоб городянам справді було весело і затишно на святі, до якого вони просто не звикли?..
Ми не хочемо займатися порожнім моралізаторством. Нижче на фото ви побачите дорослих та дітей, яким переважно сумно. А потім фото дорослих та дітей, яким переважно весело. Висновки робіть самі.
Тарас СТРІЛЬЧИК
Артем НОВИЦЬКИЙ
Будьте першим, хто прокоментував "День батька у Житомирі: свято чи чергова нудна «мильна бульбашка»?"