А, Ви, готові до найдовшої ночі в цьому році?

У День сонцеворота,чого чекати?

Уявіть собі, що один раз на рік в ночі, відбувається містика: відчиняється брама і з підземного світу виходять на землю різна нечисть, злидні та інші потойбічні духи, а очолює їх Бог смерті, страшний і лютий Корочун, володар морозів. І майже 12 ночей, портал відкритий і наш світ тісно межує зі світом духів. А щоб захиститись від цих жахіть треба рядити на себе вивернутий кожух, костюми кози, ведмедя, вовка, щоб духи не впізнали. І що ви відповісте, якщо я вам скажу, що найближчим часом в Україні, буде саме така ніч. Ви напевно відповісте, що Хеллоуїн, вже давно минув і я щось плутаю.
А ось і ні, звісно, це не Хеллоуїн, це зовсім інше.
21 грудня вважається найкоротшим і найхолоднішим днем в році, а на 22 грудня приходить найдовша ніч. Карачун відомий у багатьох слов’янських народів, так у словаків, чехів і західних Українців – Карачун це назва Коляди, або Різдвяної ночі. На Закарпатті Крачун – різдвяний пиріг. У сербохорватів слово «Крачати» означає крокувати, що ще означає крокуючий день, або поворотний.
У Білорусів Корачун – це злий дух, або смерть. Карачун – це інше ім’я Чорнобога. Вважалося, що Карачун уособлює темні сили не тільки в світі, а й в людині. За більш пізніми уявленнями наших предків Карачун керує зимовими хуртовинами, морозами, і найголовніше він укорочує світловий день, до поки не народиться нове, молоде сонечко Коляда. І поки сонце не народилось, доти триває час Карачуна. Тому його потрібно правильно пережити.
Представник Житомирських рідновірів Велимудр люб’язно поділився своїми знаннями щодо цього дня.
«Наші предки Слов’яни черпали силу не тільки у світлі, а й у пітьмі. У філософії слов’ян було поняття рівності між світлом і темрявою. «Чорнобог і Білобог перуняться і нема одного без іншого. Але шануючи темряву, наші предки таким чином йшли до світла»
Тим хто хоче вже в цьому році долучитися до слов’янських традицій Велимудр рекомендує спочатку ознайомитись зі світоглядом наших предків. І якщо це близько до вашого світогляду обрати свою стезю.
Карачун краще проводити в колі близьких людей. Медитувати на мир, збереження сім’ї, роду. У цей день треба без жалю відпустити старе і приготуватися до зустрічі нового, гарного майбутнього.
До речі, повним аналогом свята Карачун у кельтів було свято Йоль, яке продовжується 13 ночей, які ще називають «ночі духів».
За традицією, у камін клали поліно, яке запалювали для того, щоб захисти дім від злих духів. Наші предки також у цих же цілях запалювали багаття і мали свій схожий ритуал як наприклад спалювання Бадняка. Знаходили сухе, мертве дерево, прикрашали його і клали його до вогнища, коли воно майже догоріло, стукали по ньому і дивились скільки іскор з нього вилетить. Чим більше вилетіло іскор, тим краще буде цей рік. Символіка Бадняка в тому, що він був ніби мостом з світу живих в світ мертвих.

А 21 грудня в дім потрібно вносити ялинку – в багатьох країнах це символ безсмертя, але в світогляді слов’ян це дерево потойбічного світу мертвих. Саме в цю ніч Наші предки, як і Кельти віддавали дереву вампіру свої хвороби, проблеми, негаразди, яка та переправляла в світ Наві, або підземний світ.
А 22-23 грудня народиться Божич Коляда – молоде сонце. Цей день справедливо назвати Новим роком, або Різдвом сонечка, адже саме з цього часу починає рости світовий день. Вважається, що Коляда прийшов на землю 8500 років тому, щоб допомогти людям. Він подарував людям календар, «коло дар» і навчив їх ним користуватися. Наші предки народження сонця дуже чекали і шанували. На передодні свята запалювали вогнища, піднімали в гору запалене колесо, тим самим освітлюючи дорогу Коляді.
А коли вже сонечко народжувалось, його гідно зустрічали і святкували.
У красний куток ставили Дідуха – пшеничний, або житній сніп, символ роду, предків. Готували смачні страви і славили Сонце Божича колядками.
У Житомирі і зараз перед святами в’яжуть Дідуха.

Так 16 грудня завдяки громаді рідновірів Житомирщини у приміщенні Проектного інституту відбувся майстер клас Олексія Пшеничнюка по в’язанню Дідуха.
У творчій, дружній атмосфері народився красень Дідух. Для когось це вже був традиційний обряд в’язання Дідуха, а для когось і перший. Тож всі, хто хоче долучитися до традицій рідного краю, ще не пізно сплести собі Рай-дідуха перед святами і насолодитися безмежним запахом колосся.

У ці магічні дні Нового року, щирі побажання були найшвидшим способом налаштуватися на краще життя. Тому люди ходили ватагами один до одного у гості і колядували. У колядках зичили здоров’я, щастя, благословення господарям, а ті в знак подяки давали відкуп смачними наїдками, тим самим закріпляючи усі побажання матеріально. Традиційно на Коляду пекли паляницю, як символ сонця. Куштували її з найближчими людьми: «З ким хліб переломив, той тобі і брат».
Як символ тура і барана пекли булки у вигляді рогів корови: рогалики, і круглі баранки.
А кутю, яку ми і зараз готуємо на свята, обов’язково куштували, тим самим шануюючи рід, і померлих пращурів.
Колядки, з якими традиційно ходили по домівкам наші предки, мало змінилися і до наших часів.

Ой радуйся земле! Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле, земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері, бо твій князь їде!

Рядіння в костюми, які по традиції одягають колядники має важливе змістовне значення. Наприклад Харі (маски) окрім того, що захищали від злих духів, були ще й символом Велеса, який являється потойбічним богом, але також і богом скотарства, другим після Перуна, його дуже поважали і шанували. В основному перевдягалися в тотемних тварин, тура, ведмедя, вовка і чим страшніше був костюм, тим краще.
З приходом християнства, багато традиційно слов’янських свят асимілювались в християнські і в наші часи традиції наших пращурів стали невід’ємним атрибутом святкування Різдва Христового. Але ми не повинні забувати справжнє коріння цих традицій і днів коли вони актуальні. Ці святкові дні енергетично дуже сильні, віримо ми в них чи ні, але вони точно впливають на наше життя. Тому, якщо ми хочемо запрограмувати цей рік на краще, побажайте щастя рідним, налаштуйте себе на краще, не цурайтесь продекламувати гарної колядки і з вдячністю послухайте інших, адже це не просто слова, це заримовані чудодійні побажання. Поставте собі ціль і у вас все обов’язково буде добре.

Анна СТАНІШЕВСЬКА