«Пологова комедія», або Дев’ять кіл до раю майбутньої мами: частина друга

Якби «Божественну комедію» писала сучасна житомирянка, а не Данте Аліг’єрі, то йшлося б там про… пологи і дев’ять кіл обліку, через які доводиться пройти майбутній мамі.

Завести дитину в нашій країні – ще той квест. Уявімо, що рівень «зачаття» вже пройдено, а до рівнів «садочок», «школа» та «внз» ще далеко і поговоримо про «вагітність» та «пологи» (позаяк ти  читаєш ці рядки, то всі твої  предки ці два рівні колись вже подолали, це вже плюс).

Першу частину матеріалу читайте за посиланням.

Знов про агресію

Так з’явилось третє голосування. Воно показало, що кожна друга жінка в жіночій консультації відчуває приниження, залякування та інші «радощі», які по суті є психологічним насиллям.  Під час пологів все краще: 120 жінок вказали, що не відчували ніякої агресії проти 29, які відчували. Тільки 45 жінок вказали, що не відчували агресії ні під час обліку, ні під час пологів.

«Низький рівень професійної етики лікарів». Це така цензурна назва того, про що не дуже прийнято говорити. Якщо називати речі своїми іменами –  це #акушерськаагресія. Багато яскравих прикладів зі всієї України можна знайти по тегу #ГодіМовчати

А ось тут конкретно про Житомир

Ви вразлива людина чи жінка при надії? Тоді не читайте ці коментарі.

«Про пологи нічого поганого не скажу, бо була домовленість. А от жіноча консультація це просто мрак. Вічні черги (стоячи!), хамське відношення з боку лікаря та невдоволених жінок в черзі.

Приведу живий приклад. З 6 тижнів я потрапила на збереження в гінекологію, коли виписали, зробила УЗД і в той же день поїхала ставати на облік. Пішла по прописці до лікарки N. Не глянувши на виписку та буквально годину як зроблене УЗД, вона загнала мене на крісло і каже: “То шо тут сохраняти, он же ж гной, іди на аборт давай випишу”. Ви уявляєте мої емоції? Добре що я до цього на УЗД власними вухами чула, як б’ється серце! Після того, як ткнула на виписку пальцем, бо говорити вже не могла, лікарка невдоволено сказала: “Ну добре, поставлю вас на учьот”.

От як таких тримають???»

«Двічі лежала на збереженні на Богунії, медсестри, за виключенням деяких, спілкувались по-хамськи, відносились до роботи невідповідально, вживали алкоголь, коли у відділенні був нічний сон».

«При мені жінка 12 годин мучилась з переймами, а на неї не звертали уваги. Вона заблювала весь коридор, і єдина людина, яка до неї підійшла – це санітарка, яка крила її матом».

Це ситуації, в яких переплетені некомпетентність і відсутність професійної етики.

Три маленькі приклади. Приклади того, як легко зробити жінці боляче. Принизити, знецінити, посіяти страх. Страх за дитину і перед усіма лікарями, які ще зустрінуться на шляху вагітності. Приклади того, як легко відвернути людину від працівників та працівниць медицини. А потім заявляти: «Ми ж для жінок стільки курсів створили, а вони не хочуть ходити!» Звісно, не хочуть. Ну, якщо не мазохісти.

І таки варто про це говорити. #ГодіМовчати

Хоча не хочеться. Лікарям не хочеться визнавати, що справи і дійсно не на їхню користь, жінкам не хочеться визнавати себе жертвами в тій конкретній ситуації, згадувати те приниження (з коментарів: «Перебування в пологовому  згадую з жахом, образою, злістю… тому взагалі згадувати не люблю»).

Уявіть, якби подібні фрази використовував лікар десь у Європі чи Америці? Як на довго його позбавили б ліцензії? Скільки було б судових позовів? Навіть за один такий зрив лікаря можуть змусити пройти психотерапію. Але не в нас. В нас навіть психотерапевтів для акушерів-гінекологів немає. А приймати 10 пологів в день виснажливо. Це пояснює, але не виправдовує психологічне насилля.

«Акушерська агресія на сьогодні залишається однією з основних причин високого рівня оперативних втручань при розродженні, які не завжди медично обґрунтовані і можуть бути наслідком неадекватних економічних взаємин між лікарем і пацієнткою». Тобто, цю проблему визнають лікарі. Цю проблему визнають по всьому світові! Але не в Житомирі. В нас таку поведінку активно виправдовують.

Чому ми це терпимо?

Ми  про свої права, вагітність та пологи знаємо менше, ніж хотілося б. Тому деякі недобросовісні пані та панове можуть прописувати нам зайве лікування, хамити і залякувати.

Я не хочу чути: «Лікарі чекають, коли жінки стануть більш свідомими, тоді і лікарі зміняться«. Я не хочу, щоб на жінок звалювали відповідальність за те, що на них кричать.  Я хочу компетентних лікарів, назначення яких не доведеться перевіряти. Хочу гідного ставлення, як до людини.

Що може конкретно зробити жінка?

• Знати свої права.

Право розпоряжатися власним тілом, право на інформацію, на здоров’я, приватність, свободу пересування, на повагу та гідне ставлення, підтримку, рівне ставлення. Це все затверджено на рівні Конституції (як виявилось).

• Знати фізіологію пологів з надійних джерел.

«Хто я, де я, що відбувається?»

От багато хто в момент пологів знав про негативний вплив синтетичного окситоцину, який колють майже всім? Багато хто знав, що від цього уколу жінка має право відмовитись, а без згоди лікар не має права його колоти? Я не знала.

• Ретельно обирати лікаря.

Читати відгуки. Чемні профі у нас точно є. Сміливо покидати некомпетентних та нетактовних «спеціалістів». Цікаво, як вони будуть поводитись, коли за цілий тиждень на їхні прийоми не візьмуть жодного талону? Тут або міняй ставлення до роботи, або міняй роботу.

Якщо простіше готуватись через Інтернет – хай буде Інтернет. Ми в групі зібрали посилання на найбільш притомні джерела. Сайти, відео, семінари, групи підтримки, відгуки про лікарів, права людини в пологах.

Також можна роздавати  інформаційні бюлетені з джерелами адекватної інформації тоді, коли жінка стає на облік. Видаються ж облікові книжки кожній мамі? От разом із ними видавати список джерел інформації.

Так чи інакше, жінка проводить якийсь час в коридорі під кабінетом лікаря, УЗД, здаючи аналізи. Можливо, варто створити в Інтернеті сторінку, де будуть всі корисні посилання на книги, відео, контакти приватних житомирських спеціалістів і розмістити на кожних дверях, під якими сидять вагітні QR-код?

Так ми збережемо час мам, час лікарів, які проводять консультації. І мами в чергах не нудьгуватимуть, і корисні посилання збережуться.

У цьому тексті я не ставила перед собою ціль облаяти всіх лікарів та перекласти на них всю відповідальність за пологи. Тільки деяких лікарів. І тільки відповідальність за їхні вчинки.

Анна ПАВЛЮК

Дивіться також: Як все встигнути молодій мамі