«Пологова комедія», або Дев’ять кіл до раю майбутньої мами: частина перша

photo 1514192014812 ae2eff10d0f8 - «Пологова комедія», або Дев'ять кіл до раю майбутньої мами: частина перша

Якби «Божественну комедію» писала сучасна житомирянка, а не Данте Аліг’єрі, то йшлося б там про… пологи і дев’ять кіл обліку, через які доводиться пройти майбутній мамі.

Завести дитину в нашій країні – ще той квест. Уявімо, що рівень «зачаття» вже пройдено, а до рівнів «садочок», «школа» та «внз» ще далеко і поговоримо про «вагітність» та «пологи» (позаяк ти  читаєш ці рядки, то всі твої  предки ці два рівні колись вже подолали, це вже плюс).

Вагітність та пологи – непрості фізично, матеріально та морально: потрібно якось пережити ці 9 місяців. І нам в цьому часом допомагають, а часом і «капєц як допомагають» лікарі та Інтернет.

«Жінка кричить, бо не готувалася до пологів»

Нещодавно я була на  відкритих громадських слуханнях «Пологи: реальність і потреби». Однією з проблем, повязаних із пологами, і активісти, і представники від обох пологових будинків визнали низький рівень поінформованості жінки. Тобто, чимало жінок ідуть на пологи, не знаючи про цей процес майже нічого. Говорили про важливість допологової підготовки, про те, що є багато інформації, обов’язкові державні курси, приватні… Але ці курси мало хто відвідує. В результаті – проблеми в пологах.

В ідеалі, звісно, вагітність запланована, пара готується ще до зачаття. Майбутні мама і тато переходять на правильне харчування, полишають шкідливі звички, здають всі-всі аналізи, читають літературу….  Але немає в світі ідеальних людей. І ніколи не було.

З власного досвіду, особистого спілкування та прочитання тисяч (не перебільшую) відгуків в групі «Матусі та татусі Житомира» я виділила три основні причини, з яких жінки мало знають про пологи.  Про це я сказала на відкритих слуханнях, бо якщо хочемо працювати з наслідками – варто починати з того, що до них призводить.

1. Несформована внутрішня потреба в знаннях.

«Мама-бабуся-прабабуся та всі попередні в роду жінки народили і без цих курсів». Так. Але колись давно родини були великі, контрацепції ніякої. Відповідно, жінки багато народжували і багато передавали інформації молодшому поколінню. Хоча і не завжди та інформація була правильна. Просто хто вижив – той молодець і передав свій досвід далі.

Зараз багато жінок навіть не думають, що народжувати потрібно дійсно вчитись. Ну от не приходить їм це в голову. Як мені три роки тому. Але до цього питання ми повернемося в кінці розмови, бо то менше з зол.

2. Жінки не довіряють медикам.

Люди сумніваються в професійності лікаря, в його кваліфікації, не вірять в те, що лікарі дійсно можуть надати актуальну, сучасну та перевірену дослідженнями інформацію.

Деякі лікарі (не тільки акушери) і дійсно принесли з минулого багато знань та практик, які нині доказова медицина не схвалює. Наприклад, надмірне медикаментозне втручання та використання препаратів з недоведеною ефективністю. Фуфломіцини – наше все. Це підриває авторитет всіх медичних працівників і медицини загалом. Ситуація поступово покращується, але факт: не кожному лікарю можна довіряти своє здоров’я.

У  групі МТЖ  жінки розповіли, як лікарі жіночої консультації після УЗД доводили до сліз страшними діагнозами, направляли в перинатальний на обстеження. Там призначалось дороге лікування… А потім лікарі, які приймали пологи, відзначали, що то була «одна з норм розвитку плоду, лікування в таких випадках не потрібне». Тим паче, не потрібно було залякувати. Ну і як їм після того вірити?

Що потрібно знати перед пологами

3. Низький рівень професійної етики. 

Часто жінки бояться гінекологів. Про це пишуть самі гінекологи (Лелюх навіть в своїй книзі наважилась про це сказати, всім би таку сміливість). Неприязнь, знецінення, кепкування, залякування, зневага часто зустрічають жінку вже в день, коли вона стає на облік.

Під час пологів ДЕЯКІ лікарі дозволяють собі поводитися так, що в жінки потім немає ні найменшого бажання спілкуватись з акушерами взагалі. Навіть на їхні курси ходити.

Коли я народжувала сина, за стінкою кричала від болю жінка, а на неї ще дужче кричала лікарка: «Заткнісь, я сказала!» Пам’ятаю,  що мене це жахало навіть через стінку! Подібні приклади і в коментарях зустрічались.

У відповідь на слуханнях я почула, що:

  • якби жінка була готова до пологів, вона б так не кричала;
  • якби жінка взяла з собою чоловіка, на неї б так не кричали;
  • жінка сама обрала цього лікаря, то хай не жаліється;
  • в деяких лікарів такий стиль роботи, а деяким жінкам це навіть і допомагає народити;
  • лікарі теж люди, вони теж томляться, тому і кричать.

Тобто, психологічне насилля «виправдане», а жінка #самавинна. Це називається віктімблеймінг, кому цікаво. Дуже характерне явище у пострадянському суспільстві. Як анекдот: «Можна вивезти Україну з Союзу, але важко вивезти Союз з України». Тільки не смішно.

А мами кажуть…

Я була спантеличена такою бурхливою реакцією на мої слова. Та і позицією «лікарі для жінок створили всі умови, а жінки просто не хочуть пройти курси».  Мені стало вельми цікаво, чи дійсно жінки  не приділяють часу підготовці до пологів?

Ходити і розпитувати не хотілось, тому я організувала голосування в групі МТЖ. Звісно, у вибірку потрапили не всі прошарки населення, а тільки ті жінки, які мають доступ до Інтернету і сидять в групі соцмережі Фейсбук. На основі цієї статистики не можна говорити про ВСІХ жінок Житомира, але про великий відсоток.

А жінки таки активно готуються

Як виявилось в опитуванні, більшість дуже готується. Але не на курсах, а самостійно –  в Інтернеті. Варіант «Багато шукала інформацію в Інтернеті» набрав 157 голосів проти 5 голосів за варіант «Майже не шукала інформацію, не відвідувала курси».  

За державні курси 47 голосів, за приватні 15. Суттєво менше, ніж самопідготовка.

157, 47 і 15 проти 5! Схоже, заява «вони не хочуть готуватись», скажімо так, не відповідає дійсності.

43829102 2170476929833693 7803330135104421888 n - «Пологова комедія», або Дев'ять кіл до раю майбутньої мами: частина перша

Чому  Інтернет?

Заходиш в Google, вводиш запит – маєш тисячі результатів за долі секунди. Але. Як відокремлювати зерна від полови? На яку саме інформацію звертати увагу? Як фільтрувати? Що взагалі гуглити?

Чому не простіше одразу звернутись до спеціалістів у цій справі, державних чи приватних?

Це і була тема наступного опитування

43685143 504461606700391 3026689313489289216 n - «Пологова комедія», або Дев'ять кіл до раю майбутньої мами: частина перша

30 голосів – не вірять в те, що інформація буде корисною та актуальною.

51 голос – бо в Інтернеті набагато зручніше, не треба нікуди йти і сама собі обираєш час.

І вітайте нашого лідера голосування! 98 голосів за «Мені неприємно в поліклініці знаходитись: втома, черги, хамство. Зайвий раз ні ногою». Під час вагітності від втоми особливо нікуди не дінешся, онлайн запис до лікарів має знизити тривалість очікування… Ось так ми і повернулись до того з чого почали. Рівень професійної етики.

Продовження читайте у наступній частині.

Анна ПАВЛЮК

  • 165
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "«Пологова комедія», або Дев’ять кіл до раю майбутньої мами: частина перша"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*