Житомирянка Діна Лісогурська про бджіл знає усе. Вона очолює кафедру годівлі, розведення тварин та збереження біорізноманіття на технологічному факультеті Поліського національного університету, де вже більше 20 років є власна навчальна пасіка.
А ще вона член робочої група з питань розвитку бджільництва при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, членом правління ГО «Фундація жінок-пасічниць» та «Асоціації керованого запилення «BeesAgro»», які створені для реалізації спільних професійних інтересів пасічників та просвітництва. Крім цього, займається науковою діяльністю в цій сфері, публікує статті у вітчизняних та закордонних фахових виданнях, долучається до різноманітних тематичних заходів різного рівня, протягом останніх років брала участь у міжнародних проєктах – «Збереження бджіл, що знаходяться під загрозою з метою покращення харчування, здоров’я та якості життя людини» та «Розвиток ринку керованого бджолозапилення».
Також має патенти на винаходи, серед яких – вертикальний багатокорпусний вулик, вулик-лежак, заставна дошка для вулика та багато інших. Нині разом із колегами якраз готується до поїздки на 47-й Міжнародний Конгрес Апімондії, який відбудеться у Стамбулі наприкінці серпня.
«Я – біолог не лише за спеціальністю, а й за покликанням. І, коли мене доля привела у сферу виробництва і переробки продукції тваринництва, то, не задумуючись, обрала бджільництво. Саме бджоли, запилюючи рослини, відіграють ключову роль в екосистемах, сприяючи їх збереженню. Окрім того, вони дають цілий ряд продуктів, які мають м’яку лікувальну дію, сприяючи збереженню здоров’я і довголіттю людини. На жаль, далеко не всі усвідомлюють цей доконаний факт. Дякую долі, що маю можливість займатися просвітництвом у цій галузі. Це і є моїм найкращим досягненням», – пояснює доцент, кандидат сільськогосподарських наук Діна Лісогурська.
Зважаючи на те, що 19 серпня в Україні відзначають професійне бджолярів – День пасічника, поспілкувалися з нею детальніше і розпитали про навчальну пасіку університету. Зокрема, наразі нею опікується справжній фахівець своєї справи, старший лаборант Анатолій Щенявський. Цьому всіляко сприяє Тетяна Вербельчук – завідувачка кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва, у структуру якої і входить пасіка. Значний внесок у її розвиток зробили доценти Володимир Пясківський, Ігор Ковальчук, Михайло Кривий, Микола Слюсар.
«Поліський національний університет – осередок з розвитку бджільництва в регіоні та здійснює в цій галузі різні види діяльності (освітню, наукову, просвітницьку). Тут готують фахівців бджільництва різного рівня – від бджоляра до кандидата наук, адже маємо для цього належну матеріальну базу. Кілька років тому на постійній основі запустили «Курси бджолярів» для усіх бажаючих, які розраховані на 50 годин аудиторних занять. Навчання розпочинається у міру формування групи, зустрічі проходять у вихідні дні, – продовжує Лісогурська. Наша пасіка – навчальна, тому на ній не отримують продукцію у товарних кількостях, а використовують для проведення занять, виготовлення наочних матеріалів та проведення наукових досліджень. В асортименті – різні сорти меду, бджолиного обніжжя, прополісу та воску, воскові свічки і медове мило, тощо. До речі, ознайомитися з цією продукцією житомиряни та гості міста традиційно можуть під час обласного ярмарку меду, який щорічно організовує ГО «Бджологради Житомирщини». Цьогоріч він проходив на Новому Бульварі 12 серпня».
Загалом, залежно від року, на навчальній пасіці Поліського національного університету утримували 18–25 бджолиних сімей. Кажуть, що це оптимальна кількість для забезпечення освітнього процесу й проведення наукових досліджень. Все починалося з декількох бджолосімей, які використовувалися для практичного навчання зооінженерів з курсу «Бджільництво».
Зараз пасіка має дві стаціонарних точки розміщення, одна з яких знаходиться біля технологічного факультету, де зосереджено 4-6 бджолиних сімей у вуликах різних типів і використовується для проведення занять.
«Більшої кількості сімей немає можливості утримувати, оскільки у радіусі продуктивного льоту бджіл (2 км навколо) немає достатньої кількості медоносних ресурсів і немає можливості їх посіяти, – констатує завідувачка кафедри годівлі, розведення тварин та збереження біорізноманіття. – Тому переважна більшість бджолиних сімей розміщена на другій точці, яка розташована на дослідному полі Поліського національного університету. Там вони забезпечені належною кількістю медоносних ресурсів, як природніх, так і культурних. Ці сім’ї використовують не лише для проведення занять і практик, а й наукових досліджень. Окрім того, до карантину і війни, бджолині сім’ї вивозили на кочівлю до високопродуктивних медоносів – гречки, соняшнику, ріпаку та ін. Наразі, на жаль, такі можливості обмежені. Тому, на пасіці збирають переважно квітковий поліфлорний мед».
До речі, один з останніх патентів, який розроблений колективом авторів (Кривий М.М., Лісогурська О.В., Фурман С.В., Вербельчук В.П., Пясківський В.М.) і впроваджений у виробництво – уніфікований багатофункціональний вулик, використання якого, завдяки особливостей конструкції, забезпечує підвищення медової продуктивності бджолиних сімей, рентабельності виробництва, а також якості і безпечності меду.
До складу навчальної пасіки входять бджолосім’ї поліської популяції середньоросійської бджоли, нуклеусний парк, навчальна аудиторія з комплектом вуликів різних систем, пасічницьким інвентарем, демонстраційними вуликами і матеріалами, бібліотекою навчальних посібників та підручників, методичними розробками.
З метою популяризації бджільництва, охорони бджіл та продуктів бджільництва науково-педагогічні працівники факультету влаштовують екскурсії для школярів на навчальній пасіці, організовують та беруть участь у виставках з бджільництва, проводять наради, семінари, вебінари, конференції та консультації з питань технології виробництва і переробки продукції бджільництва, виступають керівниками наукових робіт учнів – членів Малої академії наук України саме в галузі бджільництва.
На технологічному факультеті та факультеті ветеринарної медицини ведеться наукова робота з дослідження кормової бази бджільництва, якості і безпечності продукції бджільництва, технології органічного бджільництва, хвороб бджіл, ведення галузі бджільництва у зоні радіоактивного забруднення.
Юлія Демусь
Соняшники, голуби миру та українські хатинки: проєкт «Малюю Перемогу» для дітей у Житомирі (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "Діна Лісогурська про навчальну пасіку університету, наукову діяльність і просвітництво у галузі бджільництва (ФОТО)"