Дискусії в ЄС: Польща та Естонія ініціюють посилення правил для українців призовного віку

У європейському просторі активізувалося обговорення майбутнього статусу українських біженців. За повідомленнями низки закордонних ЗМІ, зокрема видання Rzeczpospolita та естонського мовника ERR, на рівні Єврокомісії та окремих урядів розглядаються ініціативи щодо обмеження надання притулку військовозобов’язаним громадянам України.

Дискусії навколо цього питання можуть призвести до серйозних змін у міграційній політиці країн Заходу вже найближчим часом.

Наразі ж урядові кола Естонії виступили з ініціативою припинити надання тимчасового захисту військовозобов’язаним українцям, які незаконно залишили територію своєї держави. Таку пропозицію підтримують і в контексті можливих планів Єврокомісії, яка нібито розробляє правила, за якими право на проживання та соціальну допомогу в ЄС з березня 2027 року поширюватиметься лише на тих громадян, як чоловіків, так і жінок, які матимуть офіційне підтвердження про звільнення від мобілізації. При цьому потенційні зміни не торкнуться тих біженців, які вже отримали та мають чинний статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.

Паралельно з цим міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш висловив чітку позицію щодо того, що українці призовного віку, які перебувають на польській території, мають повернутися в Україну для виконання свого військового обов’язку.

Крім того, Варшава планує суттєво посилити правила отримання польського паспорта. Оскільки українці становлять найбільшу групу іноземців, які претендують на громадянство Польщі, їх ці нововведення торкнуться найбільше. Серед головних пропонованих вимог:

• Збільшення обов’язкового терміну безперервного проживання в країні до 8 років.
• Обов’язкове складання іспиту на знання польської мови на високому рівні — не нижче B2.
• Підписання спеціального «сертифіката вірності» польській державі.

Наразі Європейський Союз діє в межах Директиви про тимчасовий захист, і будь-які подібні радикальні зміни потребують консенсусу всіх країн-членів та офіційних рішень Єврокомісії, яких ще немає. Тож поки українське та європейське суспільства очікують на офіційні роз’яснення та фінальні нормативні акти від керівних органів Європейського Союзу.