Ескалація в Ормузькій протоці: іран запроваджує «мито за безпеку» на тлі ультиматуму США

Ситуація навколо однієї з найважливіших енергетичних артерій світу досягла критичної точки. Поки іран фактично монетизує контроль над судноплавством, адміністрація Дональда Трампа висуває жорсткий ультиматум.

За повідомленням Bloomberg, Тегеран розпочав стягувати плату з іноземних суден за прохід через Ормузьку протоку, називаючи це «збором за гарантування безпеки». Більше того, іранська сторона розглядає можливість закріплення цих виплат на постійній основі в межах майбутніх геополітичних угод.

На тлі фінансового тиску риторика Корпусу вартових ісламської революції загострилася до межі. Командування КВІР офіційно попередило ОАЕ та Бахрейн про готовність захопити їхнє узбережжя, якщо США продовжать ескалацію. Фактично це є оголошенням готовності до прямого військового конфлікту з сусідами по регіону.

Тим часом, як повідомляє The Times of Israel, Вашингтон передав тегерану план із 15 пунктів для припинення війни. Документ, розроблений Джаредом Кушнером та Стівеном Віткоффом, пропонує формат «великої угоди».

Основні вимоги США:

• Повна ліквідація військової ядерної програми та передача урану під контроль МАГАТЕ.
• Демонтаж стратегічних об’єктів у Натанзі, Фордо та Ісфахані.
• Припинення підтримки проксі-угруповань та обмеження ракетної програми.
• Негайне відновлення вільного судноплавства в Ормузькій протоці.

Натомість пропонується можливість тимчасового перемир’я для фіналізації домовленостей, повне скасування міжнародних санкцій та механізму їхнього автоматичного повернення, а також допомога в розвитку мирного атома та гарантії безпеки.

Однак фактично наразі іран опинився у ситуації, де продовження конфлікту виглядає економічно вигіднішим за мир. Завдяки дестабілізації, тегеран:

1. Продає нафту вдвічі дорожче за довоєнні показники.
2. Фактично ігнорує колишні санкційні обмеження на експорт сировини.
3. Отримує мільйонні прибутки від незаконних зборів у протоці.

Повернення до умов США означало б для ірану падіння ціни нафти до 65 доларів за барель та втрату стратегічного важеля впливу на світову економіку.

Тож нині тегеран всіляко затягує час, намагаючись змінити формат переговорів. За даними CNN, іран дав зрозуміти, що не бажає вести діалог із Кушнером та Віткоффом, висловлюючи перевагу віцепрезиденту Джей Ді Венсу, якого вважають прихильником менш активного втручання США у закордонні конфлікти.

Щоправда часу на маневри майже не залишилося, адже попередньо Трамп встановив жорсткий дедлайн — 27 березня. Для підкріплення своїх вимог США вже перекинули до регіону близько 2200 морських піхотинців. Якщо до вказаної дати вільне судноплавство не буде відновлено, Вашингтон залишає за собою право на застосування сили.