Тимчасово окуповане місто Олешки на Херсонщині опинилося в умовах тотальної гуманітарної блокади та на межі катастрофи. За різними оцінками, в місті залишаються від 2 до 6 тисяч цивільних мешканців, серед яких близько 200 дітей. Більшість із них — літні та маломобільні люди, які не мають змоги самостійно покинути зону лиха.
Тим часом рашисти перетворили Олешки на ізольований концтабір, використовуючи цивільне населення як «живий щит». Спроби евакуації блокуються з кінця травня 2026 року: шляхи виїзду та околиці міста суцільно заміновані, а будь-яке пересування контролюється ворожими безпілотниками. Критична інфраструктура повністю зруйнована — у місті відсутнє електро-, водо- та газопостачання. Останні поставки продовольства та медикаментів відбулися ще наприкінці весни.
Ситуація в місті досягла критичної межі: через брак пального зупинився генератор у місцевій лікарні, утворився гострий дефіцит ліків, а люди зазнають чисельних мінно-вибухових травм і ампутацій без змоги отримати медичну допомогу. Мешканці змушені харчуватися дикорослими рослинами та городиною, а морг припинив роботу — тіла загиблих залишаються у підвалі лікарні та безпосередньо на вулицях.
Причини, через які цивільні залишаються в пастці, зумовлені суворими факторами окупації. Більшість людей втратили документи під час катастрофічного затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС у 2023 році або свідомо відмовилися від отримання російських паспортів, без яких виїзд з ТОТ терористами заборонений.
У зв’язку з загрозою масової голодної смерті Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков та міжнародних правозахисних спільнот із закликом втрутитися в ситуацію, привернути увагу світової спільноти та задіяти всі можливі важелі для порятунку цивільного населення Олешок.






Будьте першим, хто прокоментував "Геноцид у центрі Європи: трагедія міста, яке морить голодом рф"