Гордість i Ганьба Житомира: «ворота в пекло»

…Вибір був дуже простий. Або йти по проїжджій частині, де літають іномарки. Або, затуливши носа, спускатися в андеграунд, де є високий шанс втрапити у гоп-стоп. А також зіштовхнутися з таким же самотнім, як і ви, кримінальником – для якого ще одна ходка за вбивство чи зґвалтування це як раз плюнути…

Можливо, хтось не в курсі, але в Житомирі є підземний перехід. Один. Особливо часто цей факт дивує житомирян, які не бувають у Богунському районі. Підземний перехід розкинувся прямісінько перед славнозвісною панчішною фабрикою, завдяки якій наше місто асоціюють зі… шкарпетками.

Факт наявності в Житомирі підземного переходу поділив жителів міста на три частини: перші шоковані, що у нас таке є; інші занепокоєні та розлючені через стан об’єкту; а решті просто байдуже.

Вчора

2010 року перехід мав такий вигляд, який ви бачите на фото біля заголовка. Тоді він нагадував камеру для тортур.

  • жахливий сморід (через те, що люди з невисоким IQ використовували його, як громадський туалет);
  • гнітючі стіни, на яких яскраво були представлені шедеври образотворчого вандалізму молоді;
  • облуплена оббита варварами плитка;
  • зловісне освітлення; ліхтарі або ледь помітно мерехтіли, або блимали, як у типових фільмах жахів, або й взагалі брали відгул та не працювали.

Пройти крізь ці «ворота в пекло» наважувався не кожен. А цим шляхом щодня мають рухатися, окрім дорослих людей, діти до школи та додому…

Пішохідного переходу на даній ділянці немає, а потік людей величезний. Поруч знаходяться дві школи, дитячий садок, панчішна фабрика, багато житлових будівель тощо. Наявність підземного переходу в даній місцевості надзвичайно важлива, щоб уникати випадків ДТП. Але і стан його має бути прийнятним для людей, комфортним та безпечним, щоб люди не боялися ходити підземкою.

 Сьогодні

Стан підземного переходу не радує і тепер. Ніяких суттєвих змін не відбувається. Плитка обвалюється. Вода, що потрапляє до підземного переходу взимку, замерзає на сходах та підлозі, перетворюючись на дуже небезпечну ковзанку.

Освітлення неповноцінне. Змінилося хіба що те, що люди стали поводитися культурніше: смороду вже немає, і стіни поки що без (точніше, майже без) дурнуватих малюнків фарбою з балончиків. Зараз це виглядає вже не як ворота в пекло – а як… ну, «ворота в чистилище».

Жителі району неодноразово надсилали звернення та скарги до міської влади з цього приводу. Виникла навіть така думка. Може, краще було б встановити світлофори і намалювати пішохідний перехід – якщо грошей (чи волі) на повноцінну реконструкцію/ремонт у влади міста не вистачає?

Завтра

Під час сесії Житомирської міської ради 9 листопада 2017 р. депутати затвердили субвенцію з державного бюджету в розмірі 1 млн. грн. Ці кошти повинні направити на реконструкцію підземного переходу на проспекті Миру в Житомирі.

Об’єкт знаходиться територіально у 13 міському виборчому окрузі, за який відповідальна депутат міськради Ірина Ярмоленко. 17 листопада вона розмістила на власній сторінці однієї з соц. мереж варіанти майбутнього зовнішнього вигляду цього пішохідного переходу. Додавши до посту прохання проголосувати за той варіант, який городянам найбільше до вподоби.

Вашій увазі варіанти можливого єдиного ПІДЗЕМНОГО ПЕРЕХОДУ в Житомирі:
1. Строкатий сучасний яскравий (голосуємо сердечком)
2. Неяскраві спокійні кольори (голосуємо лайком)
3. Сірий з картинами (голосуємо вав)
4. Білий з перспективою оголошення конкурсу для графіті (голосуємо ха-ха )

З моменту виділення коштів вже минуло три з половиною місяці. А от скільки ще місяців (років, десятиліть) повинно пройти до моменту, коли житомиряни побачать обіцяні «ворота в рай»?

Тетяна ОВСІЄНКО

17+
  • 92
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "Гордість i Ганьба Житомира: «ворота в пекло»"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*