Ігри зі смертю у дітей: що це і хто цим керує?

…Літнього дня у Житомирі біля ЦУМу просто на моїх очах на трамвайну колію стрибнув юнак років 15 – і став спокійно чекати трамвая, який йшов просто на нього і відчайдушно дзеленчав. Особисто в мене від переляку аж крик у горлі застряг… З’явився абсолютно божевільний порив підбігти до цього шукача пригод і відштовхнути його подалі…

Смертельні ігри мають багато назв, але їх результат один – закінчене життя та зламані горем рідні, які не розуміють, що змусило дитину вкоротити собі віку. Всі вони схожі: потрібно провести певний перелік шаблонних дій, в кінці яких на гравця чекає суїцид.

Що змушує сучасних дітей та підлітків цікавитися такими страшними розвагами? В першу чергу, відірваність від реального життя. Якщо ще 20 років назад діти гралися на вулиці, мали спільні інтереси, про щось мріяли, мали певну мету, то на сьогоднішній день картина зовсім протилежна. Всі заховалися за екранами гаджетів, а кращим другом підлітків став Інтернет. Окрім корисної інформації, вони знаходять купу шок-контенту, який формує їх світогляд.

Не відстають також телебачення та книги. Найбільш високі рейтинги у тих видань та фільмів, які представляють мікс жорстокості, ефектності та гри на нервах. Для підлітків спеціально створюються кіношні продукти «Видалити з друзів», «Додати у друзі» та ін. – які, окрім одноманітного сюжету,  не несуть жодної розумної думки.

Другим фактором можна назвати вічну проблему батьків і дітей. Ні для кого не буде таємницею, що зараз батьки все менше уваги приділяють своїм чадам, та все менше з ними проводять часу. Не знаходячи розуміння в сімї, дитина шукає її у віртуальному середовищі.

Велику роль відіграє свого роду загадковість, містифікація, характер змови. Дітям цікаво гратися у те, що позиціонують у медіа, як небезпечну гру, сповнену загадкових символів. Їм здається, що публічна смерть зробить їх героями в очах оточуючих та змусить про них говорити.

«Синій кит»

А також «розбуди мене о 4:20», «хочу в гру», «я в грі», «тихий будинок», «F57». Одна з найпопулярніших ігор зі смертю. Спочатку підлітка зацікавлюють, потім «беруть на слабо», а потім залякують і шантажують. Вийти з цієї групи досить складно. Багато завдань носять компрометуючий характер, наприклад, потрібно надіслати своє фото в оголеному вигляді. Далі починається шантаж: якщо не виконаєш наступне завдання, це побачить вся школа. Дитині страшно, вона стає заручником чужих завдань, втрачає своє Я, живе одним днем – і п’ятдесятим, який має завершитися самогубством.

Хоча за іншою версією, «сині кити» з самого початку були вигадані для того, щоб знайти підлітків з суїцидальними настроями та вберегти їх від страшного кроку. ЗМІ ж нібито подали у маси свою інтерпретовану версію, яка, на жаль, знайшла своїх безумних послідовників та фанатів. Але ця версія виглядає занадто екзотично, щоб бути правдивою.

«Собачий кайф»

А також «сьоме небо», «космічний ковбой», «гестапо». Суть полягає в удушенні самого себе за допомогою хустини або коли інша людина давить тобі на грудну клітину. Мета – навмисно перекрити повітря, щоб при втраті свідомості викликати стан ейфорії, «потрапити в астрал» чи «інший світ».

На жаль, діти не завжди можуть правильно розрахувати хід подій і наслідком може стати летальний кінець. Серед підлітків існує міф, що той, хто не пробував «собачий кайф» – просто невдаха, «лузер». Але кожен міф, як відомо, має конкретного автора. То хто і навіщо це вигадав?

Шрамування

В уявленні молоді, шрамування набагато крутіше за тату, тому що наноситься кров’ю, а не фарбами. У свідомості це асоціюється зі сміливістю та здатністю протистояти болю. Крім того, з часом шрами загоюються і можна вирізати нові «візерунки». Для цього використовуються леза, ножиці, ножі, скальпелі.

«Біжи чи помри»

Суть небезпечної розваги полягає у раптовому перебіганні дороги перед транспортом, що рухається (авто, електричкою, потягом та ін.). Кілька років назад, я сама стала свідком такої ситуації. Не знаю чи дійсно була це гра, але від спогадів моторошно навіть до цього часу.

Літнього дня у Житомирі біля ЦУМу просто на моїх очах на трамвайну колію стрибнув юнак років 15 – і став спокійно чекати трамвая, який йшов просто на нього і відчайдушно дзеленчав. Особисто в мене від переляку аж крик у горлі застряг… З’явився абсолютно божевільний порив підбігти до цього шукача пригод і відштовхнути його подалі… Пам’ятаю перелякане обличчя водія, іскри з-під коліс. І коли відстань була буквально 2-3 кроки, любитель екстріму нарешті відстрибнув на безпечну відстань. Постояв, посміявся і втік.

«Рожева фея»

Існує помилкова думка, що суїцидальними іграми захоплюються лише підлітки. Ні! Подібні криваві квести вже придумали і для дівчат до 12 років. На зміну «синім китам» прийшли «рожеві феї». Досить диявольська назва, адже кожна маленька дівчинка мріє стати феєю.

Суть цієї моторошної розваги полягає у тому, що спершу даються прості завдання (наприклад, подивитись у вікно та описати побачене). А потім настає черга найстрашнішого – вночі дитина має встати з ліжка, прочитати спеціальне «заклинання», відкрити газові конфорки на кухні та… піти спати. На ранок вона стане феєю…

Постраждати від «Рожевої феї» може не лише дитина, а й інші члени родини, та навіть сусіди. На відміну від підлітків, мала дитина не ставить собі за мету припинити життя. Вона просто не знає, що ця забавка може їй дорого обійтися. Для неї це просто гра, яка її захоплює.

 Руфінг та паркур

Не випадково екстрім виділено в окрему категорію. Він не має так вже багато спільного з самогубствами, проте так само може бути смертельною розвагою. З настанням тепла молоді хлопці в пошуках адреналіну стрибають на проїжджаючі автомобілі, потяги, електрички, підіймаються на мости, дахи будинків, електричні стовпи.

Щасливчики залишаються живі та здорові. Невдахи ж стають інвалідами, або їх доводиться відшкрібати від асфальту…

«Зникни на 24 години»

Підліток має просто зникнути на 24 години від родичів та друзів, не відповідати на телефонні дзвінки. Якщо у нього вистачить розуму – родина юного волоцюги нічого не втратить, окрім зіпсованих нервів.

На мою особисту думку, ці придуркуваті розваги з’явилися від явного надлишку вільного часу і недостачі розумового розвитку. Більшість молодих людей не ставить собі за мету покінчити життя самогубством. А різні хеш-теги, пости, коментарі, присутність у підозрілих групах пояснюється серед підлітків просто: це модно! це прикольно!

Хто за цим стоїть?

За даними поліції, лише за минулий рік заблоковано доступ до понад 1000 груп смерті, які стрімко поширюються в соціальних мережах. Деякі підлітки, заплутавшись у своїх думках, таки здійснили самогубство…

Кому це потрібно? І для чого?

Відомо, що «наставники», які штовхають дітей до суїциду – це абсолютно завжди дорослі люди. Версія, що таким чином інші діти намагаються помститися ровесникам-кривдникам – не витримує жодної критики. Правоохоронці, які аналізували поведінку кураторів груп смерті, практично в один голос кажуть: ці криваві деміурги дуже добре знають особливості дитячої психіки. А також непогано знайомі з соціологією та біологією. Висновки?..

Коло підозрюваних звужується до представників декількох професій. І коли ви прочитаєте цей список – будете шоковані! Бо це:

– лікарі

– вчителі

– соціальні працівники

– психологи

Але навіщо??? Перша версія: злочинці змушують дітей вчиняти самогубство і знімати це на відео – щоб потім продавати цей кошмарний продукт у «темному Інтернеті». Друга версія: куратори – психічно (а часто й фізично) неповноцінні люди, які таким способом просто… самостверджуються.

Крапку тут ставити ще рано. Розслідування та викриття тривають…

Орина МАРКЕВИЧ

Нагадаємо, раніше ми вже писали про ще одну небезпечну гру – Момо.