Момо: смертельна гра чи інтернет-міф

Смертельна гра момо

Синій кит, червона сова, тихий ліс, а вже і Момо… Знайомі слова в колах сучасних дітей та їх нажаханих батьків. Та чи дійсно ці ігри можуть забирати життя та як вберегти дитину від небезпек Інтернету – далі у статті.

Про ці ігри говорять в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Естонії, Латвії, Молдові, Польщі, Грузії, Китаї, в країнах західної Європи та Південної Америки. Вважається, що у подібні ігри «втягуються» діти віком від 12 до 16 років.

Невідоме ж «Момо» існує в месенджері WhatsApp.  Для зображення Момо використали скульптуру, що була виставлена в галереї жахів Vanilla Galerry в 2016 році. Скульптура являє собою бюст, що зовні нагадує жінку з чорнявим волоссям, виряченими очами, жахаючою посмішкою, оголеними грудьми та ногами курки, що ростуть з плечей. Інші частини тіла у скульптури відсутні. Мідорі Хаясі – японський художник, витвором мистецтва якого є даний бюст. Однак з Момо, що існує в просторі WhatsApp, чоловік ніяк не пов’язаний.

Момо - як виглядає

Де вперше виявили Момо

За легендою, в одній з груп в Facebook. Людей просили зателефонувати за невідомим номером. Чим було обумовлене прохання та чому люди погоджувались – достовірно невідомо. Згодом Момо засвітилась у WhatsApp та інших мережах , де вона просила писати до неї всіх, хто не боїться це зробити, в іншому ж випадку вона лякала прокляттями. Таку інформацію у своєму Twitter  надав відділ розслідування комп’ютерних злочинів генеральної прокуратури штату Табаско в Мексиці.

Реальне занепокоєння люди почали відчувати, коли поліція Аргентини повідомила про самогубство дівчинки з Буенос-Айреса, якій було лише 12 років. В телефоні дитини поліція знайшла повідомлення, що стосувалися цієї нової вірусної гри.

Як це працює

Переглянувши багато відео роликів відомих блогерів на YouTube та перечитавши велику кількість історій про Момо можна зробити висновок про те, що практично завжди все відбувається однаково. Момо починає листування з користувачем, що їй написав. При цьому відписує вона тією ж мовою, якою людина написала до неї. Момо може почати наводити факти про свого співрозмовника: ім’я, дата народження, місце проживання і т.д. Звичайна дитина від викладення такої інформації буде в шоці.  Також ця істота може ображати співрозмовника та погрожувати йому, а іноді й його близьким людям. Іноді погрози переростають в погрози смерті. Це Момо починає робити за невиконання поставлених нею завдань. Іноді вона телефонує або пропонує зателефонувати до неї. Зателефонувавши до Момо людина почує страшне шарудіння, скрипіння, шипіння, дихання, а іноді й шокуючий крик. Однак в момент, коли користувач WhatsApp прослуховує цю нарізку з фільмів жаху, програма, скоріше за все, отримує доступ до інформації на гаджеті.

Кому це вигідно

Гру можуть використовувати злочинці з ціллю перехоплення персональної інформації, вимагання грошей, переслідування. Момо може підштовхувати до суїциду або насильства, а також провокувати фізичні та психологічні розлади у людини. Ті, хто втрапив до цієї так званої «гри» може почати відчувати тривожний стан, депресію та безсоння.
Два роки тому світ сколихнула подібна гра «Синій кит», що функціонувала переважно не на території України та призвела до великої кількості дитячих самогубств. Після арешту адміністратор групи цієї гри Філіп Будейкін пояснював, що ідея створення подібного контенту виникла лише задля підвищення кількості відвідувань груп в соціальних мережах, але  аж ніяк не з умислом доведення людей до самогубства.

Стояти за цим можуть і ті, хто ставить експерименти з впливу інформаційних технологій на людину.

Вигідно це наприклад і блогерам. Багато людей, що мають свій канал на YouTube в даний час намагається спіймати стати популярнішими та підзаробити на Момо. Вони знімають відео переписок та розмов з нею. Такі сюжети збирають багатотисячні перегляди, а тому це стимулює блогерів розкручувати цю тему по максимуму.

Знайти Момо не вдалося

У соціальних мережах постять одразу ж кілька телефонних номерів Момо – і всі фейкові. Одні номери взагалі не підключені до WhatsApp, на інших відсутній аватар, а решта абонентів не заходили в мережу вже місяцями. Номер, який був зареєстрований в Японії та який вважають справжнім номером Момо не має аватарки і останній раз абонент з’являвся в мережі 11 липня.

Кіберполіція ситуацію з Момо в Україні не коментує. Ніяких інцидентів з нею в нашій країні, на щастя, не було, а тому і коментувати по факту нічого.

І фінал…

На початку серпня стало відомо про те, що в Японії перемогли Момо. Небезпечний бот визнали агентом штучного інтелекту. Шкідливу вірусну гру нейтралізували і міф про її існування вичерпав себе.

Поради психолога

Діти, які мають дружні відносини з батьками, відчувають їх любов, захист і підтримку – не будуть вплутуватись в подібні історії з вигаданими Інтернет-персонажами. Якщо ж у дитини виникне цікавість щодо подібних ігор, вона обов’язково поділиться цим з батьками, а ті, в свою чергу зможуть пояснити всю правду та безглуздість таких «забав».

У випадку коли дитина весь час сама, коли вона боїться щось розповісти чи запитати у батьків, коли пріоритетною є думка друзів з вулиці, а не рідних, ось тоді можуть виникнути спроби дитини долучатися до подібних речей. Потрібно мати з дитиною гарні довірливі відносини. Дитина повинна знати, що її завжди вислухають та підтримають.

Часто школярі можуть зіштовхнутися з жорстокістю своїх одноліток, так званим булінгом. В результаті цього дитина може просто замкнутися в собі, впасти в депресію та шукати пригод в Інтернеті. Дитина «розчиняється» в Інтернеті, коли не отримує чогось від реального життя. Батьки повинні приділяти своїм дітям достатньо часу та уваги, щоб не виникало потреби заповнювати існуючі прогалини у спілкуванні з невідомими людьми.  Спільний з батьками похід на пікнік, рибалку, до кінотеатру, зоопарку або кафе, ігри та розмови – це те, що мають отримувати діти задля нормального розвитку та щасливого дитинства.

Тетяна ОВСІЄНКО


Читайте також: Ігри зі смертю у дітей: що це і хто цим керує?

1+
  • 32
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "Момо: смертельна гра чи інтернет-міф"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*