Кіт, який працює на Даунінг-стріт: історія офіційних мишоловів Британії

Кіт Ларрі, який живе на Даунінг-стріт, 10, пережив уже трьох прем’єр-міністрів Великобританії – Девіда Кемерона, Терезу Мей та Бориса Джонсона.

Він може увійти до кабінету прем’єр-міністра без стуку, розлягтись на дивані, застрибнути на стіл. І йому нічого за це не буде. Кіт Ларрі – офіційний мишолов на службі Її Величності, живий символ Британії. Прем’єри можуть змінюватись, але кіт завжди залишається на своєму місці. І заради спільних фото з котом, які люблять серед електорату, прем’єрам доводиться знаходити з твариною спільну мову.

Традиція тримати котів при дворі була ще за часів Генріха VIII. Але посада головного мишелова урядової резиденції з’явилася лише на початку ХХ століття. Першого кота, який в’їхав на Даунінг-стріт, 10, звали Вексель.

У 1929 році в резиденції з’явився кіт Пітер, і йому першому призначили офіційну платню з державної скарбниці: роботу виконує – отже, треба платити. Зарплата була суто символічна, пенні на день, натомість коту дарували привілей жити у резиденції прем’єр-міністра, лежати на подушці та бути в курсі всіх політичних подій країни. Зараз оклад головного мишолова вищий – він коштує скарбниці сто фунтів на рік, тобто приблизно тридцять пенні на день.

Ларрі – тринадцятий за рахунком і при цьому другий з усіх котів з Даунінг-стріт, хто може похвалитися офіційним титулом головного мишолова урядової резиденції (першим був Хамфрі). Решту котів так називали неофіційно.

Нагадаємо, українська художниця Гапчинська намалювала Бориса Джонсона.