Кузько Кузякін – житомирський автор, який з дітьми «на ти»

Гумор «зашитий» вже в назвах: «Кожен може стати принцесою» – хоча мало б бути «кожна». Може, письменник кепкує над надмірною гендерною толерантністю, яка на Заході вже стає карикатурною? Або ось це: «Біла трішки чорна пречорна книжка». Що мав на увазі Кузякін? От і нам стало цікаво…

Передмова

У стінах затишної кав’ярні «Теретенія» відбулися перші та єдині (поки що) громадські читання нової книжки Дмитра Кузьменка, більше відомого як Кузько Кузякін. Він письменник, художник-ілюстратор, редактор та педагог. Дмитро має дві вищі освіти, журналістську та педагогічну. За плечима у нього житомирська художня школа і курси живопису та графіки в студії художника Леонарда Славова. Усі ці знання та здібності призвели до логічного «апофеозу» – синтезу автора текстів та ілюстратора, який майстерно виливає свій хист у книги.

Текст та ілюстрації

Примітно, що Кузько Кузякін вже має своїх фанів, адже його книжку хотіли отримати фактично усі. І я не стала винятком. Поспілкувавшись з деякими гостями, дізналася, що за творчістю нашого земляка вони спостерігають уже давно. Люди виказували мені захват від його книги «Зубасті задачки» – які ми цього вечора, до речі, також розгадували.

• «У кого є хобот, він менший за слона, але це не слон?»
• «У кого є хобот, він більший за слона, але це не слон?»
• «Хто має назву слон, але насправді не є слоном?»

Чухаєте потилицю? Так само діти та дорослі, яких набилася ціла кав’ярня, довго ламали голови над загадками Кузякіна.

Але найбільш затребуваним продуктом цього вечора стала книга про вередливу та винахідливу: «Кожен може стати принцесою». Почитати цього вечора таки зміг кожен охочий. Помітно, що діти Дмитра дуже люблять і, не соромлячись, із задоволенням читають репліки героїв його творів. Автор завчасно розбив ролі у розділах своєї нової книги та дозволив читати усім, і дорослим, і малим. Приємно було спостерігати, що і татусі, і матусі із захватом одягають на себе ролі королів, вельмож, радників та принцес. А один з татусів проявив себе просто віртуозом озвучування різними голосами!

Приємна атмосфера та невимушений настрій сприяв тому, що зустріч затяглася надовго. Я була змушена набратися терпіння (і закликала до цього ж своїх діток!) – аби взяти в автора невелике інтерв’ю після читань.

Тетяна Ріхтер:

Як давно Ви пишете і що стало поштовхом до цього?

Кузько Кузякін:

Я починав з того, що ілюстрував книги. Перша ілюстрована мною книга вийшла у 2009 році. А перша моя книга, як автора, вийшла у 2014 р.

Тетяна Ріхтер:

Чи ототожнювали Ви колись себе з героєм своєї чи чужої книги?

Кузько Кузякін:

Я ототожнюю себе з кожним зі своїх героїв, позитивним і негативним. У них є мої риси.

Тетяна Ріхтер:

Чи існують прототипи Ваших літературних героїв у реальному житті?

Кузько Кузякін:

Так, існують, але не всі. Бо вони все одно є літературними вигаданими героями. Може бути лише якась риса або дрібничка, але все одно це не реальна людина.

Тетяна Ріхтер:

З ким в першу чергу Ви ділитеся своїми новими творами? Хто є Вашим найсуворішим критиком?

Кузько Кузякін:

Головним критиком є я. А читає мої твори до того, як я їх віддаю у видавництво, лише дружина.

Тетяна Ріхтер:

Чи є у Вас який-небудь особистий рекорд – можливо, час написання казки або ж кількість з’їдених пельменів?

Кузько Кузякін:

Так, саме цю свою останню книгу я дуже швидко та легко написав – лише за місяць.

Тетяна Ріхтер:

Яку назву носитиме Ваша нова книга і коли вона вийде?

Кузько Кузякін:

Книга називається «Кожен може поцілувати принцесу». Вона виходить у лютому цього року.

Тетяна Ріхтер:

Чи будуть у Вас ще творчі вечори у Житомирі у найближчий час?

Кузько Кузякін:

Якщо запрошуватимуть, будуть, звичайно.

Післямова

У великих дорослих книжках часто бувають передмови та післямови. Замість післямови у нас буде… головоломка! Пам’ятаєте, я говорила про загадки, які розгадували гуртом? Так от: одна з них виявилася «міцним горішком» і ніяк не підкорювалася. Хочете спробувати свої сили? Отож, «диявольська» загадка.

«Хто може з’їсти одночасно сардельку на чотирьох лапах та двох ногах?»

Ваш варіант правильної відповіді напишіть у коментарях нижче. А хто читав книгу – мовчимо і не підказуємо!

Тетяна РІХТЕР