«Квартира за ціною смартфона»: вісім українських медіа в обхід заборони суду опублікували розслідування про брата директора ДБР

В українському медіапросторі розгорнувся безпрецедентний акт цехової солідарності та боротьби з цензурою. Зранку 17 липня низка провідних українських редакцій синхронно оприлюднила розслідування під назвою «Квартира за ціною смартфона». Матеріал розповідає про сумнівні обставини набуття братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова 143 об’єктів нерухомості за безцінь.

Напередодні суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив заяву компанії-продавця нерухомості та заборонив авторам матеріалу — редакції «Слідство.Інфо», ГО «Центр протидії корупції»та журналістці Аліні Стрижак — публікувати розслідування. Суд аргументував це тим, що вихід статті нібито може завдати фізичній особі «невідворотної шкоди».

У відповідь на це співавтор матеріалу, журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук, на якого судова заборона не поширювалася, передав текст колегам. На знак протесту проти цензури розслідування одночасно опублікували вісім авторитетних медіа: «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та «Телебачення Торонто».

У центрі розслідування опинився Олександр Сухачов — брат чинного очільника ДБР Олексія Сухачова. Журналісти вивчили історію володіння 143 квартирами та офісними приміщеннями, які йому належали чи належать нині.

Головна аномалія угод полягає в ціні. Купівля відбувалася за балансовою вартістю, яка була в десятки разів нижчою за ринкову. Так у липні 2018 року Олександр Сухачов купує 30 квартир в одному з житлових комплексів Харкова. Ціна за одну квартиру становила всього від 24 до 49 тисяч гривень (еквівалент $932–$1856 за тодішнім курсом), а через два дні чоловік докуповує ще 28 квартир у тому ж ЖК, витративши на них загалом менше 33 тисяч доларів, причому навіть найдорожча з них коштувала лише 38,7 тисячі гривень.

На сьогодні Олександр Сухачов уже припинив право власності на майже всі згадані 143 об’єкти нерухомості. Отримати його особистий коментар журналістам не вдалося — на дзвінки та запити він не відповів.

Окрему увагу розслідувачі приділили кримінальним провадженням щодо забудовника цих харківських ЖК, законність діяльності якого спершу вивчала поліція, а згодом — безпосередньо ДБР.

Попри те, що Бюро тривалий час розслідувало справу самобудів компанії, яка ймовірно пов’язана з братом їхнього директора, підозру нікому так і не оголосили. У серпні минулого року справу передали поліції Чернігівщини, де її успішно закрили. Проте, за «дивним» збігом обставин, провадження поспіхом поновили одразу після того, як фігуранти розслідування отримали офіційні інформаційні запити від журналістів.

У Державному бюро розслідувань у відповідь на запит журналістів відхрестилися від спроб закрити рота пресі. Там запевнили, що ні саме відомство, ні директор ДБР Олексій Сухачов чи члени його родини не мають жодного стосунку до позову компанії-забудовника та ухвали Печерського суду.

Тим часом міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» вже висловила глибоке занепокоєння діями української Феміди, наголосивши, що система правосуддя не може використовуватись для цензурування тем, які мають високий суспільний інтерес.

Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець подякувала колегам за безпрецедентну солідарність, назвавши рішення суду наступом на свободу слова. Водночас виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк підкреслила, що цей прецедент є ще одним залізобетонним доказом необхідності проведення негайної реформи ДБР із незалежним відбором його керівництва за стандартами Європейського Союзу.

Нагадаємо також, що в Україні 18 із 25 керівників обласних МСЕК виявилися мільйонерами.