Дива на Миколая для маленьких дітей з великим серцем

Діти завжди чекають свята та дива на Новорічні свята, а з ними дива чекають лікарі та вихователі дитячого психоневрологічного відділення Житомирської обласної психіатричної лікарні №1. Цього року напередодні Миколая до лікарні завітала ціла делегація зі штабу Діда Мороза, а саме: Голова та члени спілки вірменів в Житомирській області «Еребуні», меценати міста Житомир Денис Білий, Євген Прудніков та Азат Сароян. Саме спільнокоштом та зусиллями цих людей було виділено близько 50 тисяч гривень допомоги в оздобленні діагностичного центру для дітей з психологічними розладами спектру аутизму.

Детальну екскурсію стінами лікарні проводить завідувачка дитячим психоневрологічним відділенням Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 Тетяна Шевченко та розповідає про останні надбання та досягнення.

«Для нас взагалі це великий знак, що до нас почали приходити люди, і стали пропонувати свою допомогу, тому що існує завжди така стигма, що потрібно в першу чергу допомагати сирітським домам, будинкам дитини, а от психіатрія у всіх викликала завжди відторгнення»

«Символ нашого відділення- це три рибки «папа, мама і дитина»- сім’я. Рибка вибрана не випадково, адже 40% діток з діагностованим аутизмом не розмовляють. На цій стіні написано наше кредо: «Навчає мислити не час, а раннє виховання і природа», адже наше завдання якомога раніше виявляти захворювання в діток та негайно приступати до реабілітації. На цей день ми маємо дуже гарне відремонтоване приміщення на кошти Обласної ради, рішенням якої було виділити близько трьох мільйонів гривень на ремонтні роботи, що тривали три роки. Але все, що стосується начинки відділення –це все спонсорські кошти та благодійна допомога. Без цього відділення було б просто стінами, а з начинкою та персоналом- це живий механізм, яким сьогодні ми так пишаємось, та є дійсно одними з кращих відділень в Україні. Завдяки вірменський общині, меценатам Денису Білому, Євгену Пруднікову та Азату Сарояну, наші можливості розширюються та ми можемо набагато більше».

Деякі вихованці навіть після закінчення курсу приходять у гості та безмежно дякують лікарям за допомогу. Картину намалювала дівчинка, що поступила до лікарні з катастрофічно маленькою вагою, і психологічними розладами, але, пройшовши курс реабілітації побачила всю «палітру барв» по-справжньому щасливого та здорового життя.

Просуваючись коридорами ми вже чуємо музику та дитячий спів – 39 талановитих дітлахів-вихованців відділення вже готуються до святкової вистави.

Завідувачка ознайомлює гостей з кімнатами «Кулінарного тренінгу» та «Санітарно-гігієнічних навичок» призначені для діток старших за віком, яких вже можна посадити за стіл, яким можна запропонувати попрацювати в куточку Монтессорі-терапії (система педагогічного виховання за принципом «Допоможи мені зробити це самому» – тобто, стати самостійним і незалежним від дорослих. -прим. авт.), де представлена пральна машинка, маленька вбиральня та обладнання для приготування їжі.

«Нам дуже важливо було зробити кімнату з відеоспостереженням, так як на сьогодні ми бачимо зростання в чотири рази кількості дітей із порушенням первазивного розвитку, або так званими проявами аутизму. Так, на кошти спонсорів в нас з’явилась можливість в тому числі закупити різні набори іграшок по два екземпляри кожний для практичних занять із нашими вихованцями для імітування дій викладача. Наприклад, психолог вибирає іграшкову машинку та показує дитині як саме ії потрібно катити по підлозі. Дитині надається ідентична машинка та вона має повторити рухи за експертом. Але, як правило, діти за аутизмом не знають як її використовувати, і можуть просто крутити одне колесо у машинці. Інший приклад: кидаємо м’ячик, та просимо дитину потім повернути м’ячик нам, але дитина з розладами може забрати цей м’ячик, або взагалі не звернути на нього увагу. Після таких занять разом із мультидисциплінарною командою (до якої входить психолог, логопед-дефектолог, вихователі та лікарі) ми сідаємо і роздивляємось з двох камер реакцію на той чи інший подразник або завдання, чи відчула дитина радість. Це дуже важливий момент, адже в малечі, котрій до рук потрапив незвичний предмет, буде бажання поділитися цим перш за все з мамою, тому очима вони вже будуть її шукати, діти ж з аутизмом цього не роблять, вони не встановлюють зоровий контакт. На жаль, хлопчики хворіють частіше, тому і в нашому відділення ви побачите більше хлопчиків ніж дівчат. Ще Дарвін казав, що жінка більш стала у своєму розвитку, а ось в чоловіків хромосома Y більш мінлива, що й спричиняє таку велику кількість випадків захворювання саме в хлопчаків» – пояснює Тетяна.

Екскурсію великою сенсорною кімнатою проводить Олена Олександрівна – педагог з виховної роботи, і розповідає, що на кошти вірменської общини та меценатів кімната була оздоблена: новим ноутбуком, на якому зручно проводити таку необхідну виховну роботу з підлітками, показувати відео на теми антикуріння чи антиСНІДу; іграшкою «коник-стрибунець», що може трансформуватися відповідно до зросту та віку дитини в різні позиції, та комплексно розвивати координацію дитини; а також якісним килимовим покриттям та кондиціонером з системою клімат-контролю.

Далі переходимо до темної сенсорної кімнати, де панує дійсно зіркова атмосфера через світло, що імітує нічне небо, та гостям розповідають про ефективність представленого столику з пісочною терапією. Тут дитина може малювати піском, вчити букви та цифри. Дитина не завжди може поділитися своїми проблемами просто розповідаючи про них незнайомій людині, ким є психолог або терапевт. Але коли ти з дитиною проводиш опитування у формі гри з піском, вони можуть відкритися та поділити своїми страхами через малюнки. В першу чергу, це дає можливість правильно діагностувати відхилення, що, як правило, пов’язані з проблемами в сім’ї, відношенням батьків до дитини, або тим, що дитина перенесла якусь психотравмуючу подію, що наклала відбиток на усе подальше життя.
Основна проблема дітей з аутизмом – це відсутність соціальної взаємодії, відсутність діалогового спілкування. 40% дітей, в яких діагностовано аутизм, не розмовляють. У всьому світі є відповідний стандарт діагностики таких розладів під назвою ADOS, або як його ще називають «золотий стандарт». Цей стандарт передбачає спостереження за дитиною та активну участь психолога, який дає дитині завдання. Україна долучилася до цих світових стандартів пізніше багатьох країн. Тут проблема полягає в тому, що любий сучасний інструмент, який вже використовується в інших країнах світу, вартує чимало коштів.
Враховуючи, що діагноз аутизму ставиться вже з 80-х років минулого століття і вже тоді проводилася перше описання та діагностика хвороби, дослідники наразі приходять до висновку, що до 18-річного віку 10% дітей після відповідного втручання та навчання можуть стати здоровими. Якщо ж діагноз ставиться у дитини до 2-х років, дитина має більший шанс вернутися до свого графіку розвитку, ніж діти яким діагноз ставить пізніше, тому в нашій справі найголовніше не втратити час та якомога раніше діагностувати відхилення. Ще три роки назад у відділення поступали діти переважно 7-8 років, але вже сьогодні на консультації ми беремо 3-х річних діток та після лікування бачимо досить гарний результат: частина дітей починають говорити, змінюється поведінка, формується діалогове спілкування з батьками, дитина стає соціалізованою.
Існують певні, як їх називають фахівці, «червоні прапорці», які свідчать про те, що у дитини є проблеми з розвитком. Взагалі, перш за всіх, це мають помічати батьки ще з першого року життя: тут перший дзвіночок буде, коли дитина не встановлює зоровий контакт з батьком чи матір’ю, не фіксує погляд на очах, ця функція виявляється в 1-1,5 місяці від народження. Ці діти «холодні», вони не люблять, коли їх обіймають або з ними бавляться. Також індикатором може слугувати незвична реакція на слуховий подразник, тобто порушення сенсорних каналів, в наслідок чого дитина надмірно сприймає звуки. Старші дітки закривають вуха або очі. В три місяці в малюків з’являються перші голосні звуки «а-о-у», в 6 місяців губні «б-п-в-м-ф», тож ознака, якщо дитина не промовляє звуки, вже сигналізує про затримку розвитку.
Наприклад, дівчинка 4-річного віку, на момент звернення до лікарів, була надто чутлива до звуку. Причину відхилень було встановлено через практичне заняття та відеоспостереження. Дитині було запропоновано декілька варіантів іграшок, та коли потрібно було зімітувати з лялькою колихання дитини та покласти до ліжечка, в дівчинки стався психічний напад, та продовжувати дослідження було неможливо. Після того мати дитини розповіла лікарям, що у віці до одного року дочка не спала більше 15 хвилин в добу, та саме надмірне заколисування дитини з супроводжуючим звуком «А-а-а…» можливо викликали такі жахаючі наслідки. Лікування тривало більше двох місяців із подальшим залученням обох батьків до реабілітації. Спеціалістами було запропоновано батькам бути більш емоційними та відкритими, що сприяє правильній поведінці та ефективній взаємодії з власною дитиною. Важко навіть уявити в якому стресі разом із дитиною перебувало подружжя, та як вибудовувалися відносини «жінка-чоловік» через постійно їх супроводжуючу атмосферу стресу та хвилювання. Спеціалісти закликають не сильно мейнстрімити та експерементувати з дитиною в аспекті виховання. Під тиском сучасного світу дуже модним стало не пестити дитину, зайвого разу не брати на руки, не бавитися з малечею. Але ж наочно ми бачимо до яких наслідків це може призвести.
Якщо раніше подразники та причини аутизму важко було виявити та поставити під контроль, то зараз сучасний світ демонструє як великий спектр вирішення цих рішень, так і великий спектр збільшення випадків хвороби. Причини аутизму виходять з порушення генетичного коду, що є також характерною ознакою ще для ряду психічних захворювань. В багатьох країнах світу до одруження батькам молодят так важливо дізнатися про предків та їх генетичний фон, аби убезпечити нащадків від можливих проблем з народженням дітей у майбутньому. На жаль, зараз все частіше виникають випадки, коли в абсолютно здорових батьків можуть народитися дітки вже з відхиленнями та дефіцитом уваги.
Зараз генетичні проблеми та порушення відбуваються з нами тут, в цю саму секунду, але ми навіть не звертаємо уваги на, так звані, «епігенетичні відхилення» . Ми навіть не уявляємо наскільки багато в сучасному світі існують провокуючих подразників, до яких відносимо: хімію, магнітне випромінювання, екологічне середовище, соціальні спалахи та багато іншого. Все це призводить до порушення природного порядку вибудовування гену та збоїв у вигляді захворювань. Дуже важливо відслідковувати розвиток дитини не тільки від перших днів народження, але й від перших днів зачаття дитини. Багато жінок через незначну затримку в циклі вже стрімголов біжать робити ультразвукову діагностику, але доцільніше одразу звернутися до генетика! Це та людина, що в першу чергу має познайомитися з новоспеченою родиною, адже він, як ніхто інший, попередить про можливі проблеми та рифи, та коли і як робити дослідження протягом вагітності, щоб не зашкодити дитині. Все, що відбувається з матір’ю, те саме відбувається з дитиною та навпаки. Тому не можна нехтувати можливістю провести превентивні заходи ще під час вагітності.
Головний Генетик України, директор українського Інституту клінічних досліджень- Олена Гречаніна, в свої працях описувала генетичний код українців. Вона дійшла шокуючих висновків, що кількість генетичних захворювань стрімко зростає та пов’язано це з еволюційними подіями, з досягненнями цивілізації, до яких ми всі так прагнули, невідповідність нашого генетичного здоров’я факторам зовнішнього середовища. За останні 13 років було зареєстровано більше 700 випадків різних проявів генетичних захворювань, деякі з яких зустрічалися всього п’ять або менше разів в усьому світі, та відносяться до категорії рідких, адже частота прояву в однієї людини на дві тисячі осіб.

Ще з 1992 року нам відкрили доступ до багатьох раніше заборонених продуктів, ми докорінно змінили свій раціон, тобто почали вживати раніше не властиву для нас начинку харчових кошиків. Та стали від цього українці здоровішою нацією? – Однозначно ні, близько в 40% населення виявлено захворювання судинних систем, шкіри, стравоходу, серця тощо. Покоління Z або так зване покоління Міленіуму вже виховувалось/виховується при абсолютно іншому наборі благ. Наприклад, з’явилися памперси, мобільні телефони, телевізори, блендери та ще багато нововведень, що, як нам здається, допомагає в розвитку, а, насправді, цілком заважає та шкодить малюку. Вченими встановлено, що раніше матері могли розрізняти до 100 видів плачу, кожен з яких сигналізував про окрему потребу дитини, автоматично в голові якої відкладалася зворотня інформація про дії, що слідують за цими посилами. В наслідок технічного прогресу на наших очах підростає покоління, якому не потрібно кликати маму, бо все «необхідне» він зробив вже сам в памперс. Це покоління батьків та дітей, що руйнує елементарні комунікативні та діалогові зв’язки ще з раннього віку. Майже неможливо уявити картину, де мати тихо і спокійно розмовляє з дитиною при вимкненому телевізорі, та телефоні, що не дзеленчить кожної хвилини. Найтісніші зв’язки будуються в час, коли малюк одержує 80% нової інформації про світ, а саме період до 3 років. Науково доведено, що дитина з нормальним функціонуванням, якою займаються та підтримують батьки, має більший об’єм мозку, ніж та, що росте в інтернаті.
Маленькі дітлахи психіатричного відділення разом з педагогами зробили для запрошених гостей святковий концерт з піснями, іграми та віршами. Маленькі громадяни України мають таке велике і щире серце, що навіть у своїх віршиках, просять спокою та злагоди не собі, а ненці-Україні.

«До святого Миколая я слова свої звертаю:
«Цілий рік минув відтоді як покинув мир і спокій
Нашу рідну Україну, Богом обрану, єдину.
Але я стараюсь дуже все робить, щоб тато й мама бачили, що я слухняний:
Друзів я не ображаю, іграшки свої складаю.
І щодня ходжу до школи, щоб вивчати рідну мову.
Кажуть, що хороші діти мають право попросити
У Святого Миколая мрію їхню здійснити.
Святий Отче Миколаю щиро я тебе благаю:
Щоб послав Ти нам здоров’я, і достатку, і любові,
Миру й спокою родині й нашій ненці – Україні!»

Від імені вірменської спільноти «Еребуні» дитячому відділенню було вручено також подарунок- картину під символічною назвою «Доля долею, але вибір завжди за тобою». В рамках співпраці заплановано наступного року в стінах відділення провести благодійну художню виставку, на відкриття якої запросити меценатів, спонсорів і просто небайдужих людей міста Житомир, та вже спільними зусиллями допомагати діткам.

Чому Ви вирішили почали допомагати саме цій психіатричній лікарні та цим дітям ще два роки тому?

Мартіросян Саргіз Айвазовіч – Голова вірменської спілки Житомирської області «Еребуні» відповідає:

«По-перше, ми побачили колосальну віддачу персоналу, те яким чином вони відносяться к дітям та до своєї справи. Та друге, наша спільнота відвідувала ще й інші реабілітаційні центри, на кшталт цієї клініки, і ми побачили, що тут нашої допомоги потребують більше, ніж в інших місцях. Сьогодні, під час святкового концерту, ми бачили щастя та радість в очах дітей, котрим ми опосередковано через лікарів та спеціалістів допомогли. Нехай Новий рік нам всім принесе тільки щастя та радість!»

Денис Сергійович Білий – меценат Житомирщини, розповідає:

«Минулого року саме на Святого Миколая, я дав собі обіцянку допомогти нужденним, та побачивши нагальну проблему цієї лікарні та цих дітлахів, зрозумів, що доля вже привела мене в потрібне місце».

Кожен небайдужий має смогу долучитися до збору коштів та перерахувати свою матеріальну допомогу до «Житомирського обласного благодійного фонду комплексної реабілітації дітей з обмеженими можливостями та молоді», щоб допомогти діткам психоневрологічного відділення Житомирської обласної психіатричної лікарні №1. Не будьте байдужими, адже сильна, здорова Україна це всі ми, Україна в кожному з нас!

Аліна СРІБНА, журналіст

Артем НОВИЦЬКИЙ, фотокореспондент