Межі Житомира: неврегульована земельна проблема, через яку потерпають мешканці міста

Так історично склалося, що на території міста Житомира розташовані цілі гектари земель, що належать не місту, а навколишнім селам. Територіально земельні ділянки знаходяться в місті, а от мешканці цих районів мають сільську прописку. І відповідні складнощі та безліч побутових проблем, з якими змушені боротися самотужки. 

Ще рішенням від 30.11.2016 р №454 було затверджено Генеральний план міста Житомира. Площа міста складає 6083 га, проте згідно Генплану вона має збільшитись на 2 773 га за рахунок включення в межі міста частин Оліївської, Глибочицької, Станишівської, Тетерівської та Березівської ОТГ. 

Житомиряни, які живуть в цих мікрорайонах, фактично мешкають в місті, проте навіть сусіди мають різну прописку – одні в селі, інші – в Житомирі. Через це й виникає купа питань з ремонтами доріг й іншої інфраструктури, а також з будівництвом навчальних закладів та дитячих садочків, яких катастрофічно не вистачає в мікрорайонах. Крім цього, якщо дитина не має міської прописки в Житомирі, то батькам доводиться дорожче платити за її навчання в садочку чи школі, попри те, що самі батьки працюють в місті. Та й справа не тільки в грошах – у деяких мікрорайонах міста землі роздані таким чином, що сільське господарство може спокійно розвиватись між багатоповерхівками. 

Питання врегулювання меж Житомира міськрада тягне вже більше 5 років, натомість мешканці мусять вирішувати місцеві проблеми самотужки, адже сільрада не може допомогти, а міська – відмовляє через територіальну неприналежність.

30 березня Житомирська міська рада направила лист до Житомирської районної ради про організацію зустрічі з представниками суміжних ОТГ щодо обговорення меж обласного центру – Житомира.

 У листі-зверненні йдеться про рішення ЖМР від 30.04.2020 №1967 “Про розробку проєкту землеустрою щодо встановлення(зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці м. Житомир”.

“У 90-ті роки міська рада виділяла земельні ділянки під забудови. Ми з батьками отримали на Соколовій горі (біля вул. Вільський шлях). Територія вкраплена в місто. Там 50 га і все вже забудовано – частина людей має житомирські прописки, а частина – в Іванівській сільській раді. Відповідно я прописаний в Житомирі, плачу податки в місто, обираю Житомирську міську владу…А коли постало питання про ремонт дороги, то нам надійшла відповідь від міської ради, що територіально ця ділянка знаходиться за межею міста, хоча Іванівська сільська рада надала нам відповідь, що не проти віддати її Житомиру.

Ця історія почалась ще у 2019 році. Ми зібрали з мешканцями мікрорайону “Соколова Гора” 150 підписів, щоб міська рада розглянула це питання і нас приєднали до міста. Це 51,6 га земель Іванівської сільської ради. 

Проте міській раді не цікаво приєднувати 50 га, тому що у Генплані, прийнятому у 2016 році, є перспективна межа розширення міста і там тисячі гектарів Іванівки, Оліївки, Станишівки, Верерсів тощо”, – розповів депутат Житомирської районної ради Олександр Міщенко.

Проблемними ділянками через неврегульовані межі обласного центру залишаються райони Соколової гори та Павлівської гори, провулки в районі вул. Саєнка, р-н “Еко Маркета” на вул. Ватутіна (проспект Незалежності: багатоповерхівки і територія за Малинським ринком відносяться до Оліївської ОТГ, але територіально – в Житомирі).

А територія Павлівської гори (колишня Кам’янська сільрада, зараз – увійшла до Оліївської ОТГ), яку вже встигли роздати у приватну власність, становить історично-архітектурну цінність.

Ще з 90-х років, коли Україна стала незалежною, на жоден квадратний метр місто не збільшило межі. Житомир мав акти користування від Іванівської, Оліївської та інших на той час сільрад. Ці території мали б перейти місту. Проте далі прийняття Генплану з перспективними межами Житомира, за розробку якого заплатили близько 8 млн грн у 2016 році, справа не пішла. 

“Я навіть змушений був звертатися разом із народним депутатом Сергієм Кузьміних, дякую йому за підтримку. Але міська влада каже, що це непростий процес. Після згоди сільрад розробляється проєктна документація, проходить державну експертизу, погоджується міськими, сільрадами, районними, обласними і тоді ВРУ затверджує зміни до обласного центру, – зауважив депутат. – Час йде, а людям дорогу так ніхто і не робить. Два роки тому мої сусіди по вул. Професора Антоновича склалися на суму 100 тис грн й відремонтували там асфальт. Знову пройшов час, дорога розбита, сільрада нам нічого не робить, у місті теж кажуть що ми за межами”.

Проте, чи захочуть громади віддавати свої землі біля обласного центру, тим паче, що незабаром вони стануть розпорядниками земель за межами населених пунктів, питання відкрите. Згідно Земельної реформ та проєкту Закону  № 2194, який незабаром збираються прийняти у ВРУ у другому читанні, сільради зможуть повноцінно розпоряджатись своїми землями. 

В планах Житомирської районної ради організація зустрічі з представниками навколишніх ОТГ стосовно розширення межі міста Житомира.