Досить часто можна почути, що ігри не стосуються політики та ніяк не впливають на неї. Насправді ж це хибне твердження, оскільки деякі відеоігри закладають у собі певний філософський контекст, іноді навіть відверто пропагандистський, а також як-ніяк приносять прибутки державі, де вони були створені. І якщо перший чинник (відверта пропаганда) є не всюди, то ось другий стосується частини економіки країни. Де є гроші та робота, там є також і податки, а якщо купувати відеоігри, що були створені російськими розробниками, то це відкрите спонсорство війни (навіть якщо ви купуєте ключі до таких ігор на сторонніх сервісах, варто розуміти, що ці ключі були отримані магазином не з пустого місця, а ймовірніше від самих розробників). І кожне таке придбання це відсоток у казну ворожої держави. Саме тому ігри досить сильно прив’язані до політики та економіки.
Найбільшою проблемою в такому випадку є не розробники по типу Mundfish або Fntastic, по яким можна без особливих труднощів зрозуміти, звідки йде коріння, а розробники, країну яких приховують, або де є багато офісів по всьому світу. Так, наприклад, гра Space Marine 2 до повномасштабної війни розроблялася в офісі Петербургского підрозділу Saber Interactive. Звичайно, можна згадати, що головний офіс компанії розташований в США й була вона насамперед заснована там у 2001 році. Однак двома головними її засновниками є росіяни, один із яких має точно не американське ім’я та прізвище Антон Крупкін. Також російським офісом було створено такі ігри як — World War Z, MudRunner, SnowRunner, Expeditions: a MudRunner Game та в розробленні вищезгадана Space Marine 2. Остання взагалі є приводом гордості для росіян, і якщо подивитися сайт розробників із Санкт-Петербургу, можна побачити цю гру в їхньому «почесному» списку. По суті для того, щоб утримувати офіс в Росії, Saber Interactive платить податки самій країні — офіс, робітники, відсоток із продажів гри. На жаль, але частина цих грошей потім йде в армію країни агресора, що вже грає проти нашої країни.
Відеоігри, як би більшість людей не казали, сильно прив’язані до політики. Моральний аспект у цьому є як мінімум такий, що українці мають бути обережними, коли купують ту чи іншу гру. Бо ніколи не знаєш чи потім не повернеться твоя гривня у вигляді податку на новий ракетний удар або набій для армії ворога.
Автор: Юрій Котенко
Будьте першим, хто прокоментував "Моральний і політичний аспект під час купівлі ігор"