Бердичівський парк відпочинку став місцем поховання не лише єврейського народу. Хоронили тут і німців в роки Другої світової війни. Про це розпитуємо краєзнавця Анатолія Горобчука. В липні 1941-го року, розповідає він, коли Бердичів окупували німецькі війська, протягом тижня за місто відбувались жорстокі бої між ворогуючими сторонами. Загинуло багато людей з обох сторін.
«Окупанти вирішили влаштувати кладовище на території парку відпочинку. Там утворилася в липні невелика військова ділянка, де проводили поховання німецьких солдат. Вона, до речи, не займала територію єврейського кладовища. Вони територіально рознесені», – розповідає Анатолій Горобчук, бердичівський краєзнавець.
Вхід у парк з вулиці Шевченка і був входом на це кладовище. Нині тут відкрита ділянка, де періодично ставили шатро приїжджі артисти, а пожежники для дітей щоліта проводили показове гасіння автомобіля.
«Ці поховання проіснували там до 1994 року. Наприкінці 80-х років, коли вже перебудова в Радянському Союзі дозволила, скажем так, німецькій владі звернутися до радянської влади з проханням провести ексгумацію», – каже пан Анатолій.
Лише у 1994-му році ексгумацію розпочала київська спеціалізована організація за допомоги місцевих науковців і працівників міськвиконкому.
«Про них мало хто знав, територія не була обмежена, нічого не було, територія була просто покрита травою і там нічого не використовувалось. Там фактично на плямі кладовища був невеличкий будиночок, в якому розміщувались торгівельні заклади самого парку культури. І це усе. Ніяких меж і знаків не існувало», – говорить краєзнавець.
Знайдені останки німецьких воїнів вивезли до Німеччини.
«В традиції німецьких поховань з кожним померлим воїном клали жетон, половинку жетона, де було вказано його порядковий номер. По ним по своїм архівним даним німці встановлювали особу померлу. По моїй інформації, це рядовий і офіцерський склад, біля двох сотень», – каже чоловік.
Анатолій Горобчук каже: уже доведено, що Адольф Гітлер особистою персоною приїздив у Бердичів. Та й декілька років тому він натрапив на кіножурнал, документальний відеофільм, який зняли німецькі військові оператори.
«Він прилетів літаком, приземлився на аеродромі в Романівці. Звідти приїхав на автомобілі відкритого типу – на мерседесі. Мета поїздки – приймав участь у нараді штабу групи армії Південь, якраз штаб знаходився в Бердичеві і займав будівлю 3-ої школи по вулиці Пушкінській», – каже Анатолій Горобчук.
Німецький головнокомандувач проїздив вулицями Бердичева. Маршрут пролягав і нинішньою вулицею Шевченка. Але фото чи відео фіксації його на кладовищі у парку, щоправда, немає.
«Є спогади очевидців, і не одні, про те, що він зупинився. Очевидці – це наші жителі Бердичева, які потім згадували ці події, пригадували, що кортеж з керівником Німеччини під’їхав до парку відпочинку, він вийшов з авто, підійшов на кладовище і вшанував хвилиною мовчання похованих там воїнів», – говорить краєзнавець.
У 2005-му році пан Анатолій самостійно дослідив факт приїзду Гітлера у Бердичів, адже до 2000-го, каже, взагалі про це не було відомо. Знайшов документи, отримав доступ до німецького державного архіву, де є ціла справа з фото і розповіддю про поїздку у Бердичів.
Будьте першим, хто прокоментував "Німецьке кладовище у бердичівському парку, яке відвідав навіть Гітлер: що з ним сталось? (ВІДЕО)"