1 «Іноді, коли люди чують слово «тверк», то їм здається, що це щось занадто відверте. Втім, повірте, цей танець можна виконувати по-різному – як вам подобається. Особисто у мене все залежить від настрою: буває, хочеться чогось повільного та пластичного або навпаки швидкості і драйву. Раджу спершу спробувати, а тоді вже робити висновки. Насправді, тверк, як і будь-який інший танець, не має жодних вікових обмежень. Вони лише у нашій голові, тому дозволяйте собі більше. Результат буде помітний одразу ж», – говорить житомирянка Darja Vinier.
Три роки тому вона записалася на заняття з тверку в Житомирі і почала їх відвідувати. Розповідає, що це було свідоме рішення, хоча перші танцювальні спроби мала ще у віці 5-12 років. Щоправда, тоді це швидше було наполегливе бажання мами «здати» доньку на танці.
«Коли я йшла на тверк, то моя мета була стати пластичною. Думала, що тверк – доволі простий танець, адже що ж там такого – просто крутити попою, – продовжує житомирянка. – Мені одразу все сподобалося на стільки, що окрім групових занять в студії у Житомирі, почала їздити за межі міста і навчатися у різних викладачів. З часом і досвідом прийшло усвідомлення, що тверк – це дійсно те, що мене захоплює, надихає і я хочу розвиватися в цьому напрямку. Крім цього, не можна не відзначити, як змінилося моє тіло: воно стало підтягнуте, зник целюліт на задній поверхні стегон, сідниці округлилися. Я регулярно відвідувала спортзал, але він спортивних навантажень такого ефекту не було».
За день до початку повномасштабної війни Darja Vinier провела своє перше заняття у Житомирі у якості викладача з тверку. Вже через тиждень, зважаючи на ситуацію в країні та ворожі ракетні обстріли, разом із донькою виїхали за кордон. Облаштуватися у Празі, де й перебувають донині. Там житомирянці вдалося продовжити займатися улюбленою справою, хоча й все вдалося не одразу.
«Навіть за одне заняття зрозуміла, що люблю навчати і подобається спостерігати, коли учениці мають результати. Я можу ділитися своїми знаннями, навиками, відкривати для них щось нове, ламати певні стереотипи та упередження. Кажу, що є хороший танцівники, а є хороший викладач. Після переїзду у Прагу я кілька місяців писала у різні танцювальні групи і запитувала, чи не потрібен їм викладач з тверку, але ці пошуки не увінчалися успіхом. Можливо, вони не бачили в мені викладача. Приблизно через пів року отримала пропозицію працювати у танцювальній школі для дітей і викладати балет та фріденс. Ще через пів року наважилася набрати групу з тверку. Знайшла студію, почала рекламувати тверк через свою сторінку в соцмережі Інстаграм. Перша моя група була лише дві учениці, але ніхто й не казав, що буде легко та одразу стоятиме черга охочих. Головне, з чогось починати і не зупинятися, – веде далі викладач з тверку. – Зараз у мене навчаються українки і є дівчата, які спілкуються англійською, тому ми легко знаходимо спільну мову.
На своїх заняттях роблю акцент на базові рухи, а вже потім вивчаємо варіації та комбінації цих елементів, а їх дуже багато. Переконана, що тверкати може навчитися кожен, головне – час, бажання, наполегливість».
Перебуваючи за кордоном, житомирянка не лише будує кар’єру викладача танців, але й займається волонтерською діяльністю на підтримку ЗСУ, співпрацює із благодійними фондами, донатить власні кошти і організовує у Празі майстер-класи, учасниці яких можуть зробити благодійні внески, а всі кошти підуть на потреби українських оборонців.
Минулого тижня Darja Vinier приїздила на кілька днів у Житомир і вирішила влаштувати подібний захід. Анонсувала його у соцмережі, орендувала зал і оплатила рекламу банера, зібрала групу із семи дівчат і протягом півтори години проводила для них заняття з тверку, а виручені кошти задонатила на два волонтерські збори для військових.
Юлія Демусь
Кава, життя та перемога: історія кав’ярні “4.5.0” у центрі Бердичева (ФОТО)
Житомирянка Марина Гордієнко створює кастомні речі – розписує шопери та одяг на замовлення (ФОТО)
Чудовий тренер, щира, відкрита людина і просто гарна і дуже розумна дівчина❤️